Робота за сумісництвом: як не порушити законодавство

9 червня 2021
6811
Середній бал: 5 із 5

В управлінні Держпраці пояснили, коли працівник може працювати за сумісництвом

Робота за сумісництвом: основні положення

Поняття «сумісництво» визначено постановою КМУ Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій від 03.04.1993 № 245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій.

Чи може спеціаліст з охорони праці працювати за сумісництвом

Отже, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи за наймом.

Нормативні документи встановлюють обмеження на роботу за сумісництвом певних категорій працівників. Водночас керівники державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами можуть запроваджувати обмеження щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах з небезпечними або шкідливими умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно вплинуть на стан їхнього здоров’я та безпеку виробництва. Ці обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок. 

Встановлено обмеження й щодо тривалості роботи за сумісництвом для працівників державних підприємств: 4 години на день і повний робочий день у вихідний. Загальна ж тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу (п. 2 постанови № 245).

Правила щодо підприємств інших форм власності менш жорсткі. Тут працювати за сумісництвом можна більше, ніж встановлено п. 2 постанови № 245. 

Робота за сумісництвом: основні положення Чи може інженер з охорони праці суміщати посади

Важливо пам'ятати, що, згідно з пунктом 4 постанови № 245, взагалі не мають права працювати за сумісництвом:

  • керівники держпідприємств, їхні заступники; 
  • керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності відповідно до Переліку робіт, які не є сумісництвом).

Працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію повинен пред’явити власнику або уповноваженому ним органу паспорт. При цьому роботодавець також має право вимагати пред’явлення диплома чи іншого документа про набуту освіту або професійну підготовку (якщо робота за сумісництвом потребує спеціальних знань). 

Наказ про прийняття на роботу за сумісництвом видають на підставі заяви працівника. Запис до трудової книжки про прийняття на роботу за сумісництвом може вноситися за бажанням працівника за основним місцем роботи на підставі витягу з наказу про роботу за сумісництвом (оскільки сама трудова книжка працівника перебуває за основним місцем роботи).

У разі прийняття на роботу за сумісництвом необхідно дотримуватися вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Так, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням роботодавця та повідомлення Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу.

Звільнитися працівник-сумісник може на загальних підставах (за власним бажанням, за угодою сторін, у разі спливу строку договору, з ініціативи власника тощо). 

Встановлення додаткових підстав для звільнення працівників-сумісників можливе лише для державних підприємств. Це може відбутися або у разі прийняття іншого працівника, який обійматиме цю ж посаду не за сумісництвом, або у разі обмеження на сумісництво у зв’язку з особливими умовами й режимом праці.

Джерело: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області

logo