Правовий статус Закону № 1105 у сфері соцстрахування з тимчасової втрати працездатності

15 травня 2015
94
Середній бал: 5 із 5
  • Теми:

Як наголосив ФСС з ТВП, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу

Як наголосив ФСС з ТВП, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Нагадаємо, що ситуація з відповідними нормативними протиріччями викликана скасуванням Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-III (далі — Закон № 2240) та викладенням у новій редакції Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105). Саме останній тепер регулює правовідносини та гарантії працюючих у зв’язку із тимчасовою втратою працездатністю, вагітністю та пологами.

Водночас чинними поки на сьогодні лишаються нормативно-правові та розпорядчі акти ФСС з ТВП, що перебуває у процесі ліквідації. Окрім того, що ці акти посилаються на старий скасований Закон № 2240, але й часто-густо взагалі суперечать положенням нового Закону № 1105. Це у свою чергу породжує багато непорозумінь, зокрема, між страховиками та страхувальниками.

logo