Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови

29 травня 2020
26982
Середній бал: 5 із 5
юрист-практик, експерт з питань охорони праці

Залежно від періоду року та категорії робіт законодавством встановлено оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, яких потрібно дотримуватися у робочій зоні виробничих приміщень.

Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови для робочої зони виробничих приміщень встановлено Державними санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень (ДСН 3.3.6.042-99), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 № 42.

Оптимальні параметри мікроклімату встановлюють для всієї робочої зони, а допустимі — для постійних та непостійних робочих місць.

Які оптимальні параметри виробничого мікроклімату

Оптимальні мікрокліматичні умови — це параметри мікроклімату, за яких підтримується нормальний тепловий стан організму, забезпечується тепловий комфорт, що створює умови високої працездатності.

Параметри оптимальних умов мікроклімату залежать від періоду року та категорії робіт й включають величину температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень.

Також встановлено, що температура внутрішньої поверхні робочої зони (стіни, підлоги, стелі), технологічного обладнання, зовнішньої поверхні технологічного устаткування не має перевищувати оптимальних величин температури більш ніж на 2 °C.

Допустимі мікрокліматичні умови встановлюються тоді, коли через технологічні особливості виробництва або технічну чи економічну недосяжність неможливо забезпечити оптимальні умови мікроклімату.

Допустимими є параметри мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть спричинити зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції у межах фізіологічної адаптації. За таких умов можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності, проте не виникає ушкоджень або порушень стану здоров’я.

Допустимі умови мікроклімату встановлюють для постійних робочих місць, а також для робочих місць, на яких працівники перебувають менше 50% робочого часу або менше 2 годин безперервно.

Для забезпечення допустимих мікрокліматичних умов різниця температур повітря по висоті робочої зони має бути не більше 3 °C для всіх категорій робіт, а по горизонталі має триматись у межах допустимих температур для конкретних категорій робіт. Коливання температури повітря по горизонталі у робочій зоні, а також протягом зміни має бути не більше 4 °C — на легких роботах, не більше 5 °C — на роботах середньої важкості та не більше 6 °C — на важких роботах. При цьому абсолютне значення температури на різних рівнях висоти та різних дільницях приміщення протягом зміни не має перевищувати допустимих величин.

Вимоги до допустимих мікрокліматичних умов передбачають регулювання теплового опромінення. Так, інтенсивність теплового опромінення працівників від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів не має перевищувати:

  • 35 Вт/м2 — при опроміненні 50% та більше поверхні тіла;
  • 70 Вт/м2 — при величині опромінюваної поверхні від 25 до 50%;
  • 100 Вт/м2 — при опроміненні не більше 25% поверхні тіла.

Якщо на виробництві використовують відкриті джерела випромінювання (відкрите полум’я, нагрітий метал, скло), — інтенсивність опромінення має не перевищувати 140 Вт/м2. Величина опромінюваної площі не має перевищувати 25% поверхні тіла працівника при обов’язковому використанні спецодягу, окулярів, щитків. З метою профілактики теплових травм температура зовнішньої поверхні технологічного обладнання або його огородження не має перевищувати 45 °C.

Варто зауважити, що на організм працівника одночасно можуть впливати кілька виробничих чинників. При цьому сумарний вплив кількох виробничих чинників фізичної та хімічної природи може відрізнятися від їх ізольованої дії. Результати наукових досліджень свідчать, що під впливом підвищеної температури повітря, виробничого шуму та вібрації у людини, яка виконує роботу середньої важкості, зменшується швидкість сприйняття зорової інформації, погіршується координація рухів тощо. Підвищена температура підсилює дію багатьох виробничих отрут (ртуть, свинець, бензол, бензин, сірковуглець). Тому загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності встановлюється у випадку поєднання дії декількох чинників за найвищим класом.

logo