Аерозольні вогнегасники

14 травня 2021
5983
Середній бал: 5 із 5
юрист-практик, експерт з питань охорони праці

Для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж на початковій стадії застосовуються первинні засоби пожежогасіння. Найефективнішим первинним засобом пожежогасіння є вогнегасники. У статті розповімо про особливості використання аерозольних вогнегасників.

Вогнегасники — це прості, ефективні та відносно недорогі первинні засоби пожежогасіння. Тип вогнегасників та їхню кількість визначають за такими критеріями:

  • категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою виробничих, складських і лабораторних приміщень;
  • клас можливої пожежі;
  • придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;
  • захищувана площа.

Аерозольні вогнегасники

Згідно з Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників (далі — Правила № 25), затвердженими наказом МВС України від 15.01.2018 № 25, вогнегасник — це технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.

Вогнегасники класифікують за видом речовини, що використовується для гасіння пожежі, способом подачі вогнегасного складу та іншими чинниками.

Зокрема, за видом вогнегасної речовини розрізняють:

  • ВВ — вогнегасник водяний;
  • ВВП — вогнегасник водопінний (у тому числі аерозольний);
  • ВГ — вогнегасник газовий, у тому числі вуглекислотний (ВВК);
  • ВП — вогнегасник порошковий.

Вогнегасники маркують буквами, що характеризують вид вогнегасника, і цифрами, що позначають його місткість.

Як уникнути штрафів за порушення вимог пожежної безпеки

Будова аерозольного вогнегасника

Аерозольний водопінний вогнегасник — водопінний вогнегасник одноразового використання, з якого вогнегасна речовина подається в розпиленому вигляді. Він складається з корпусу для зберігання вогнегасної речовини або компонентів для її отримання, пристрою підготовки вогнегасної речовини до подавання її в осередок пожежі, пристроїв, що запобігають зростанню тиску вище допустимого й захищають від випадкового спрацьовування. Зазвичай, як заряд в аерозольних вогнегасниках використовується 6%-ий розчин піноутворювача.

Аерозольні вогнегасники застосовуються для гасіння пожеж класів А, В з діапазоном температур експлуатації від мінус 20 °С до плюс 50 °С у разі дотримання умов їх зберігання безпосередньо до моменту використання.

Клас пожежі визначають за ДСТУ EN 2:2014 «Класифікація пожеж»:

  • А — горіння твердих матеріалів, зазвичай органічного походження, під час якого, як правило, утворюються тліючі вуглини;
  • В — горіння рідин або твердих речовин, які переходять у рідкий стан;
  • С — горіння газів;
  • D — горіння металів;
  • F — горіння речовин, які використовують, щоб приготувати їжу, і які містяться у кухонних приладах.

ВВПА-400

Одним із найбільш поширених аерозольних вогнегасників, сертифікованих в Україні, є ВВПА-400. Він гасить три види загорянь: тверді, рідкі речовини, а також електроприлади і обладнання під напругою до 1 000 В. Тривалість подачі вогнегасного заряду становить 10 секунд. Дозувальний пристрій вогнегасника дає змогу економно витрачати вогнегасну речовину шляхом короткочасного натискання на кнопку активації.

Вогнегасна речовина, якою заправлений ВВПА-400, має активний охолоджувальний ефект. Він дає змогу уникнути термоудару при охолодженні розпечених предметів, а також захищає від термоопіків людей і тварин, котрі перебувають поблизу відкритого полум’я. На поверхні, обробленій за допомогою вогнегасника ВВПА-400, утворюється захисний шар, що унеможливлює повторне займання матеріалу. Термін зберігання вогнегасника — 5 років (не вимагає перезарядки). Вогнегасник не потребує періодичного технічного обслуговування.

Система аерозольного пожежогасіння

Конструкції вогнегасників весь час удосконалюються, а отже стають більш надійними та технологічними. Крім того, дедалі частіше застосовуються генератори вогнегасного аерозолю, на основі яких можлива побудова модульних і автономних систем пожежогасіння.

Аерозольний генератор має таку конструкцію: корпус вогнегасника ділиться на дві порожнини. В одній із них розташований заряд і електрозапальник. Друга порожнина заповнена охолоджувачем, що гасить полум’я, яке виникає при горінні заряду. Згораючи, заряд виділяє велику кількість аерозолю (активного гідрооксиду калію), який, пройшовши через охолоджувач (теплопоглинальні гранули), викидається у зону вогнища пожежі у вигляді густої хмари. Генератор приводиться в дію замиканням електроланцюга запальника, займанням вогнепровідного шнура або капсулем, що спрацьовує при натисканні на кільце.

Отже, аерозольне пожежогасіння передбачає ліквідацію вогнища шляхом введення в зону запалення суспензії горючих часток, які не гасять полум’я, а ліквідують каталізатори горіння, тим самим знижуючи температуру і відсоток кисню у зоні пожежі. Джерелом суспензії є особливий пристрій — генератор вогнегасного аерозолю.

Система аерозольного пожежогасіння складається з таких компонентів:

  • генератор аерозолю;
  • датчики, що фіксують пожежонебезпечну ситуацію;
  • мережа сповіщувачів (повідомляють про пожежу та забезпечують запуск генератора);
  • пульт керування.

Крім того, генератори аерозолю мають такі переваги: не містять рухомих деталей, ємностей під тиском та інших компонентів, що змушують проводити часте технічне обслуговування, вогнегасна речовина є нетоксичною та екологічно нешкідливою, аерозоль легко видаляється з предметів, система працює без присутності людини, проста в монтажі й не потребує значних витрат. Аерозольні генератори пожежогасіння використовуються як в автоматичних, так і в автономних та ручних системах пожежогасіння.

Водночас автономна система аерозольного пожежогасіння має і свої недоліки. Це, зокрема, повільне її реагування на пожежну ситуацію, оскільки вона спрацьовує лише після евакуації людей з приміщення. Також спостерігається висока температура аерозолю у зоні розпилення (до плюс 400 °С). Тому аерозольними системами комплектують переважно нежитлові приміщення за умови відсутності в них легкоплавких та горючих матеріалів.

Загалом аерозольні засоби пожежогасіння придатні до використання та ефективні у найрізноманітніших умовах, які можуть виникнути в житлових будинках, на виробництві, у транспорті (автомобілях, електропоїздах, судах) тощо.

Пам’ятайте!

Згідно з Правилами експлуатації вогнегасників міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, виходячи зі специфічних умов та особливостей пожежної небезпеки виробництв, можуть додатково розробляти свої галузеві правила експлуатації та норми належності вогнегасників, що затверджуються в установленому законодавством порядку після їх погодження з центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Водночас вимоги галузевих правил експлуатації та норм належності вогнегасників мають бути не нижчі встановлених вимог, передбачених № 25, та не можуть суперечити їм.

Як вибрати первинні засоби пожежогасіння

logo