Засоби індивідуального захисту органів дихання

25 березня 2020
16403
Середній бал: 5 із 5
юрист-практик, експерт з питань охорони праці

Засоби індивідуального захисту органів дихання захищають працівників від несприятливого впливу зовнішнього середовища, зокрема і від коронавірусної інфекції. На які види поділяються ЗІЗ органів дихання, хто має ними забезпечувати, в яких ситуаціях їх потрібно використовувати – про все це і не тільки у статті.

Нормативне регулювання видачі ЗІЗ

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону праці» на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненнями або несприятливими метеорологічними умовами, робітникам та службовцям безоплатно видаються спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту.

Порядок забезпечення засобами індивідуальної безпеки регулюється на законодавчому рівні. Зверніть увагу, Положення про засоби індивідуального захисту, яке було прийняте наказом № 53 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 24 березня 2008 року, наразі є нечинним. У 2020 році потрібно орієнтуватися на Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджені наказом Мінсоцполітики від 29.11.2018 № 1804.

Засоби індивідуального захисту органів дихання
Анатолій Рожковексперт з питань пожежної та техногенної безпеки, Київ
Перед тим, як використовувати протигаз, потрібно обрати необхідний розмір шолом-маски. Його визначають за обхватом голови — її вимірюють по лінії, що проходить через маківку, щоки та підборіддя.

Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників засобами індивідуального захисту згідно зі ст. 8 Закону «Про охорону праці» покладається на роботодавця, який зобов’язаний забезпечити їх придбання, комплектування, видачу та утримання відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та чинного на підприємстві колективного договору за свої кошти.

На підприємствах та їх підрозділах, де використовуються засоби захисту (ЗІЗ), необхідно вести спеціальний Журнал обліку та зберігання засобів захисту. Радимо також ознайомитися з матеріалом про електронний облік ЗІЗ.

Крім цього, при використанні засобів індивідуального захисту, слід враховувати положення відповідних стандартів безпеки праці, розроблених Національним науково-дослідним інститутом промислової безпеки та охорони праці України – ДСТУ 7239:2011 «Cистема стандартів безпеки праці, засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 02.02.2011 № 37. 

Засоби індивідуального захисту органів дихання4 поради для правильного вибору засобів індивідуального захисту

Необхідність захисту органів дихання людини від несприятливого впливу зовнішнього середовища існує в таких сферах:

  • медицина;
  • авіація;
  • космічна і підводна техніка;
  • у гірничорятувальній, пожежній і водолазній справах, де застосовуються дихальні апарати для роботи в непридатній для дихання атмосфері, насиченій отруйними речовинами або в атмосфері, що містить недостатню кількість кисню.

Класифікація засобів індивідуального захисту органів дихання

Індивідуальні засоби захисту дихання — це спеціальниі технічні пристрої, що забезпечують захист органів дихання людини від шкідливих виробничих та інших чинників. Вони одягаються на обличчя в умовах небезпечного виробництва, пожежі, смогу і пилових бур, при нестачі кисню та за наявності різноманітних забруднювачів у повітрі робочої зони (парів, газів, аерозолі, суміші парів і аерозолі, пилу).

П’ять основних ознак поділу ЗІЗОД

Засоби індивідуального захисту органів дихання

За характером навколишнього середовища (газ або рідина) і за його тиском ЗІЗОД поділяють на наземні, висотні й підводні.

Наземні дихальні апарати застосовуються на поверхні та під землею при нормальному атмосферному тиску з невеликими його відхиленнями від середнього рівня. Висотні застосовують в основному в авіації. Підводні дихальні апарати застосовують для водолазних робіт.  

За принципом дії засоби індивідуального захисту органів дихання поділяють на фільтрувальні та ізолювальні. Перші подають у зону дихання очищене повітря з робочої зони, а другі — повітря зі спеціальних резервуарів або чистого середовища, розташованого поза робочою зоною.

Фільтрувальні ЗІЗОД за призначенням поділяються на такі типи:

  • протиаерозольні, або пилозахисні;
  • протигазові, або газозахисні;
  • універсальні, або пилогазозахисні.

Зверніть увагу!

У разі дуже великих концентрацій шкідливих речовин та за недостатнього вмісту кисню в повітрі (до 18%), наявності в повітрі речовин невідомого складу та концентрацій, великій загазованості та запиленості, під час проведення зварювальних робіт у закритих ємностях, при роботі в колодязях та резервуарах, а також в інших випадках, коли не забезпечується захист фільтрувальними респіраторами чи протигазами, необхідно застосовувати тільки ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри.

Ізолювальні ЗІЗОД забезпечують людину повітрям, що придатне для дихання, та ізолюють органи дихання від навколишнього середовища. За своїми конструкційними особливостями вони поділяються на шлангові та автономні. У перших – повітря для дихання подається по шлангу із зони чистого повітря, розташованої поза робочою зоною. Подавання повітря здійснюється безпосередньо самим працівником (під час вдихання) або повітроподавальною установкою (шлангові ЗІЗОД з примусовим подаванням повітря). Видихання повітря відбувається в навколишнє середовище.

Автономні ЗІЗОД мають у своєму складі власне джерело дихальної суміші, розташоване в корпусі. Вони поділяються на резервуарні та генеративні. У перших – весь запас повітря (кисню), що вдихається, зберігається у стисненому чи зрідженому стані в балоні, а видихання здійснюється в атмосферу. В генеративних – повітря, що видихається, після очищення його від вуглекислого газу та вологи, додавання кисню із запасу, який зберігається в балоні, повторно використовується для дихання (системи замкнутого типу).

До основних ЗІЗОД належать протигази та респіратори.

Протигази та респіратори

Протигаз — це пристрій, що використовується для захисту органів дихання, очей і обличчя людини від отруйних та радіоактивних речовин і бактерій, що містяться в повітрі у вигляді пари, газів або аерозолів. На нафтогазодобувних, вугільних і гірничорудних підприємствах застосовуються фільтруючі та ізолюючі протигази.

Протигази та респіратори

За способом подачі повітря ізолювальні пристрої поділяються на шлангові, подача повітря в яких здійснюється за допомогою шлангу від стаціонарного джерела та автономного пристрою, тобто джерела чистого кисню у переносному балоні.

Засоби індивідуального захисту органів дихання

Протигази: а – фільтрувальні; б, в – ізолювальні шлангові

Респіратор це полегшений засіб захисту органів дихання від шкідливих газів, парів, аерозолю, пилу. Він, як правило, складається з двох елементів: півмаски, що ізолює органи дихання від забрудненої атмосфери, та фільтрувальної частини.

Засоби індивідуального захисту органів дихання

За призначенням респіратори, своєю чергою, поділяються на:

  • протигазові;
  • протиаерозольні;
  • універсальні.

За умовами експлуатації є одноразові та багаторазові респіратори. В одноразових фільтруюча конструкція є незнімною частиною маски, після заповнення якої частками пилу або туману вона стає непридатною для використання. Застосовуються такі респіратори на підприємствах вугільної, гірничодобувної, гірничорудної та машинобудівної промисловості, де велика ймовірність вдихання небезпечною для здоров’я пилу.

У багаторазових респіраторах передбачена заміна фільтру при його наповненні частинками диму, пилу і туману, що мають хімічне походження. При цьому необхідно своєчасно здійснювати заміну фільтрів у респіраторі.

Протипилові або протиаерозольні респіратори використовують для захисту від аерозолів, туману або диму, а протигазові, відповідно, захищають органи дихання людини від шкідливих газів і парів.

За ступенем прилягання до обличчя також розрізняють: нещільно прилеглі види засобів захисту органів дихання — пневмокуртки, капюшони і шоломи, а також припасовані маски, основним матеріалом при виготовленні яких є гума, силікон або неопрен, що здатні легко змінювати форму залежно від контуру обличчя людини.

Для захисту органів дихання під час пожежі останнім часом використовуються саморятівники. Саморятівники, як і респіратори, бувають ізолюючі і фільтруючі.

Засоби індивідуального захисту органів дихання

Ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання під час пожежі, що мають автономне джерело подачі чистого кисню, розраховані на 15 або 20 хвилин. Ці пристрої здатні повністю ізолювати обличчя людини від задимленості, захистити очі, ніс, рот від теплового та токсичного впливу.

Важливо знати!

При використанні масок із щільним приляганням бажано не мати рослинності на обличчі, адже через щілини може потрапляти невідфільтроване й небезпечне для здоров’я повітря. Маска за таких умов буде неефективною і не зможе захистити органи дихання від попадання частинок пилу і газів. Вдягаючи припасовані маски, потрібно знімати окуляри, тому що вони також погіршують ступінь прилягання до обличчя. Необхідно враховувати й інші фактори при носінні ЗІЗОД.

Таким чином, працівників, які виконують роботи у шкідливих умовах з великою ймовірністю вдихання небезпечних для здоров’я газу і пилу, заборонено допускати до робочого місця без елементів індивідуального захисту. Контроль за цим покладено на адміністрацію та службу охорони праці відповідного суб’єкта господарювання. Працівників зобов’язані не лише забезпечити засобами індивідуального захисту, а й влаштовувати тренування, на яких вони мають навчитися правильно їх одягати та використовувати. Виконання цих заходів, а також регулярне проведення інструктажів з охорони праці — запорука безпеки і здоров’я працівників.

logo