text

Активуйте подарунковий доступ >

Служба охорони праці

Електробезпека

  • 11 травня 2018
  • 1634

В умовах сучасного виробництва, яке нерозривно пов’язане з використанням електроенергії, особливого значення набуває питання електробезпеки. Причому, важливо не лише дотримуватися правил електробезпеки, а й знати про причини виникнення електротравм, яка дія електричного струму на організм людини, про умови ураження людини електричним струмом. Детальніше про це – у нашій статті.

Електробезпека: охорона праці

Електробезпека – це система організаційних, технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електробезпека на підприємстві забезпечується завдяки дотриманню вимог, викладених у таких актах законодавства:

  • Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (наказ Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4);
  • Правила безпечної експлуатації електроустановок (наказ Держнаглядохоронпраці України від 06.10.1997 № 257), дія яких поширюються  на  працівників, що виконують роботи в електроустановках Міністерства енергетики України;
  • Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Мінпаливенерго України від 25.07.2006  № 258 (у редакції наказу від 13.02.2012  № 91), якими унормовано організаційні й технічні вимоги щодо експлуатації електроустановок споживачів;  
  • Правила експлуатації електрозахисних засобів, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 253, в яких визначено перелік засобів захисту, вимоги до них, норми випробувань, порядок  їх застосування, зберігання, а також норми комплектування електроустановок;
  • Правила улаштування електроустановок визначають вимоги до електроустановок, принципи будови електроустановок, особливі вимоги до окремих вузлів і комунікацій (наказ Мініністарства енергетики та вугільної промисловості України від 24.07.2017 № 476);
  • ДСТУ 2843-94 «Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення», яким установлені терміни і визначення основних понять з електробезпеки.

Відповідальність за організацію безпечної експлуатації електроустановок Правилами покладається на роботодавця, який повинен:

  • призначити відповідального за справний стан i безпечну експлуатацію електроустановок;
  • створити i укомплектувати електротехнічну службу з числа осіб, які досягли 18-річного віку, мають відповідну освіту та пройшли медичний огляд і не мають протипоказань;
  • розробити i затвердити посадові інструкції працівників та інструкції з безпечного виконання робіт;
  • забезпечити навчання i перевірку знань працівників, своєчасний огляд електроустановок та проведення профілактичних, протиаварійних та приймально-здавальних випробувань.

Електробезпека Інструкції з охорони праці на одному порталі – скачуйте та користуйтеся!

Для безпосереднього виконання функцій щодо організації експлуатації електроустановок призначається особа, відповідальна за електрогосподарство.

Персонал, що здійснює експлуатацію електроустановок, поділяють на електротехнічний, електротехнологічний та неелектротехнічний.

Електротехнічний персонал складається з:

  • адміністративно-технічного – керівники та фахівці, що забезпечують організацію робіт;
  • оперативного, який здійснює оперативне управління та обслуговування електроустановок (огляд, підготовку робочих місць, допуск і нагляд за працюючими тощо);
  • ремонтного – забезпечує технічне обслуговування, ремонт, монтаж, наладку та випробування електроустановок;
  • оперативно-ремонтного – підготовленого персоналу для оперативного обслуговування електроустановок.

Електротехнологічний персонал обслуговує:

  • електротехнологічні установки (електрозварювання, електроліз, електротермія і тощо);
  • установки, при роботі яких потрібне постійне регулювання електроапаратури та електроприводів;
  • ручні, переносні чи пересувні електроприймачі.

Неелектротехнічний персонал – це персонал, який обслуговує виробниче обладнання, що живиться електрострумом (верстати, електроінструменти, інші електрофіковані агрегати), а також особи, які за специфікою роботи можуть мати контакт з таким обладнанням (слюсарі, прибиральниці тощо).

Перелік посад і професій працівників електротехнічного і електротехнологічного персоналу, яким необхідно мати відповідну групу з електробезпеки, затверджує керівник підприємства.

Причини виникнення електротравм

Аналіз свідчить, що більшість нещасних випадків, яка фіксуються при обслуговуванні електрообладнання, трапляється через організаційні причини, серед яких основними є:

  • недостатня навченість персоналу, який обслуговує електроустановки;
  • порушення правил будови, улаштування, безпечної експлуатації електроустановок та правил експлуатації електрозахисних засобів тощо;
  • випадковий дотик до неізольованих струмопровідних частин електроустановки;
  • помилкове подання напруги в установку, де працюють люди;
  • неправильне розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв, захаращеність підходів до них;
  • порушення правил виконання робіт в охоронних електричних зонах;
  • несправність ізоляції, що призводить до подачі струму на металеві неструмопровідні частини обладнання;
  • обрив заземлювального провідника;
  • порушення правил експлуатації електрозахисних засобів або виконання робіт без індивідуальних засобів електрозахисту;
  • виконання електромонтажних та ремонтних робіт під напругою;
  • застосування проводів та кабелів, які не відповідають умовам виробництва та використовуваній напрузі;
  • низька якість електроз’єднань у процесі монтажу та ремонту;
  • недооцінка небезпеки при обриві та падінні дроту на землю в ситуації, коли особа знаходяться близько до місця витоку струму (крокова напруга);
  • живлення декількох споживачів від загального пускового пристрою з захистом запобіжниками, розрахованими на вимкнення найбільш потужного з них або від однієї групи розподільної шафи;
  • подача електроструму на електроустановку в неробочі періоди;
  • невиконання вимог щодо періодичних випробувань, перевірок опору заземлювальних пристроїв та ізоляції (обмоток електродвигунів, котушок комутаційної апаратури, реле тощо);
  • використання електроустановок кустарного виготовлення;
  • неналежний контроль за діями персоналу з боку відповідальних осіб;
  • відсутність запобіжних плакатів, блокувань, огороджень у місці проведення електротехнічних робіт;
  • використання несправних ручних електроінструментів та переносних світильників.

Дія електричного струму на організм людини

Варто зазначити, що значна потенційна небезпека від ураження електрострумом полягає в нездатності органів чуття людини виявити на відстані наявність електричної напруги.

Електробезпека Чи знаєте ви, як розслідують нещасний випадок на підприємстві внаслідок ураження електричним струмом?

Проходячи через організм людини, електричний струм чинить на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію, зокрема:

  • термічна – спричиняє опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, серця, інших органів, через які проходить струм та виникнення в них функціональних розладів;
  • електролітична дія – розклад крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу;
  • механічна дія струму спричиняє такі ушкодження, як розриви, розшарування тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту;
  • біологічна дія струму призводить до небезпечного збудження клітин та тканин організму, яке супроводжується мимовільним судомним скороченням м’язів і може спричинити суттєві порушення в діяльності органів дихання та кровообігу аж до повного припинення їх роботи. При цьому струм може проходити безпосередньо через ці тканини або ж викликати рефлекторну дію на органи через  центральну нервову систему.

Електробезпека Зверніть увагу! Одним із способів захисту від ураження струмом є використання наднизької напруги, що не становить небезпеки для життя та здоров’я людей

Негативна дія електроструму призводить до електротравм, які поділяють на два види: місцеві електротравми – локальне ушкодження організму та загальні – коли  уражається  весь  організм  унаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів.

Місцевими електричними травмами є:

  • електричні опіки – теплове враження шкіри, м’язів, нервів тощо;
  • електричні знаки – плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці її контакту зі струмовідними частинами;
  • металізація шкіри – проникнення у верхні шари шкіри дрібних частинок металу, що розплавились внаслідок дії електричної дуги;
  • механічні ушкодження – розриви шкіри, кровоносних судин, нервових тканин тощо;
  • електрофтальмія – ураження  очей  внаслідок  дії  ультрафіолетових випромінювань електричної дуги.

Найбільш небезпечним видом електротравм є електричний удар – раптове збудження живих тканин організму внаслідок дії електроструму, яке супроводжується судомним скороченням м’язів. Розрізняють чотири його ступеня:

І – судомні скорочення м’язів без втрати свідомості;

II – судомні скорочення м’язів із втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;

III – втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання;

IV – клінічна смерть – перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та легень і триває 6–8 хв, доки не загинули клітини головного мозку.

Умови ураження людини електричним струмом

Встановлено, що вплив електричного струму на організм людини залежить від сили струму, напруги, опору тіла людини, виду та частоти струму (чинники електричного характеру). До чинників неелектричного характеру належать: тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості враженої особи, умови навколишнього середовища тощо.

Сила електричного струму, що протікає через людину, є одним з основних чинників. Для змінного струму 50 Гц значення граничного фібриляційного струму лежить у межах від 100 мА до 5 А, а для постійного струму – від 300 мА до 5 А. Постійний і змінний струми більше 5 А спричиняють миттєву зупинку серця.

Опір різних тканин тіла має різне значення і складається з трьох послідовно ввімкнених опорів, два з яких – опір зовнішнього шару шкіри (епідермісу) і внутрішнього опору тканин тіла. Якщо шкіра зволожена, то вона має менший опір, ніж суха. Тобто, при потовиділенні і забрудненні шкіри її захисна функція як діелектрика втрачається.

Перша допомога при обмороженні Читайте також:

Опір тіла людини є змінною величиною і залежить від місця дотику електричного дрота до тіла, величини струму, що протікає по тілу, напруги, виду і частоти струму, площі дотику до струмопровідної частини, тривалості протікання електричного струму тощо.

Опір тіла людини залежить від фізіологічних факторів і навколишнього середовища. Так опір тіла в жінок менший, ніж у чоловіків, у дітей менший, ніж у дорослих. У закритих приміщеннях, де кисню менше, опір тіла людини також зменшується, при цьому небезпека ураження збільшується.

Шлях електричному струму, що протікає через людину, відіграє значну роль при ураженні, оскільки під його дію можуть потрапити життєво важливі органи тіла людини – серце, легені, головний мозок та інше.

Найбільшу небезпеку становить дотик людини до струмопровідних частин електроустановок такими вразливими рефлекторними зонами як скроні, шия, груди.

Тривалість впливу електричного струму також збільшує ступінь ураження людини. Зі збільшенням часу його дії зростає величина струму, при цьому знижується захисна функція організму. Тривала дія великих струмів викликає значні опіки тіла, руйнування внутрішньої структури тканини організму і окремих органів, що призводить до смерті.

Потрібно враховувати, що людина, яка страждає захворюваннями серцево-судинної системи або нервової системи, більше піддається ураженню електричного струму, ніж здорова.

Дослідження причин і умов ураження людини електричним струмом свідчить, що:

  • однофазне доторкання до проводу (фази) справної мережі з ізольованою нейтраллю є найменш небезпечним;
  • при однофазному доторканні до проводу у мережі з глухозаземленою нейтраллю наслідки ураження залежать від опору підлоги, на якій стоїть людина та опору її взуття;
  • найнебезпечнішим є двофазне доторкання до проводів в будь-яких режимах нейтралі;
  • у мережах напругою понад 1000 В небезпека однофазного чи двофазного доторкання є практично однаковою, з високою імовірністю смертельного враження.

Засоби захисту від ураження електричним струмом

Правилами експлуатації електрозахисних засобів передбачено, що для створення безпечних умов праці працівників, які обслуговують електроустановки, необхідно забезпечити їх необхідними засобами захисту. Відповідальність за виконання цієї вимоги, а також вимог щодо їх комплектування, належне зберігання, своєчасне проведення періодичних оглядів і випробувань та організацію їх обліку несе власник засобів.

Працівники, які отримали засоби захисту в особисте користування, відповідають за правильну їх експлуатацію і зберігання, а також за своєчасне вилучення з експлуатації в разі несправності.

Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні і додаткові.

В електроустановках напругою до 1000 В до основних електрозахисних засобів належать:

  • ізолювальні штанги;
  • ізолювальні кліщі;
  • електровимірювальні кліщі;
  • покажчики напруги;
  • діелектричні рукавички;
  • інструмент з ізолювальним покриттям.

До додаткових засобів електрозахисту належать:

  • діелектричне взуття;
  • діелектричні килими;
  • ізолювальні підставки;
  • ізолювальні накладки;
  • ізолювальні ковпаки;
  • сигналізатори напруги;
  • захисні огородження (щити, ширми);
  • переносні заземлення;
  • плакати і знаки безпеки;
  • інші засоби захисту.

Додаткові електрозахисні засоби застосовують разом з основними.

Крім наведених засобів захисту повинні застосовуватись засоби індивідуального захисту, зокрема:

  • захисні каски – для захисту голови;
  • захисні окуляри і щитки – для захисту очей і обличчя;
  • протигази і респіратори – для захисту органів дихання;
  • рукавиці – для захисту рук;
  • запобіжні пояси та страхувальні канати.

Перша допомога при обмороженні Скористайтеся 4 порадами від експерта для правильного вибору засобів індивідуального захисту

В підрозділах підприємств, які застосовують засоби захисту, необхідно вести журнал їх обліку та зберігання. Наявність і стан засобів захисту повинні перевірятись не рідше 1 разу на 6 міс. працівником, який відповідає за їхній стан, із записом результатів огляду в відповідний журнал.

Завершуючи, варто зазначити, що безпека на підприємстві є гарантією успішної безаварійної роботи. Належний рівень навчання працівників з дотримання правил електробезпеки, регулярне оновлення матеріальної та нормативної бази, проведення практичних занять та днів охорони праці забезпечать мінімізацію нещасних випадків на виробництві.

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас у курсі всіх актуальних подій у сфері охорони праці!

Освітні заходи
Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Знову це надокучливе спливаюче вікно!

Дратує? А Ви зареєструйтеся і спробуйте ще раз!

Витратіть на РЕЄСТРАЦІЮ лише 57 секунд і СКАЧУЙТЕ шпаргалки для спеціаліста з охорони праці, інструкції з охорони праці, журнали реєстрацій інструктажів без обмежень.

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
і скачаю все
Зареєструюся