Електробезпека

8 жовтня 2020
31442
Середній бал: 5 із 5
юрист-практик, експерт з питань охорони праці

Важливо не лише дотримуватися правил електробезпеки, а й знати про причини виникнення електротравм, яка дія електричного струму на організм людини, про умови ураження людини електричним струмом. Електробезпека на виробництві — докладно розповідаємо про всі нюанси у нашій статті.

Електробезпека: охорона праці

В умовах сучасного виробництва, яке нерозривно пов’язане з використанням електроенергії, особливого значення набуває питання електробезпеки.

Електробезпека — це система організаційних, технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Нормативне регулювання

Електробезпека на підприємстві забезпечується завдяки дотриманню вимог, викладених у таких актах законодавства:

  1. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (далі — ПБЕЕС), затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4, вимоги яких поширюються на працівників, що обслуговують діючі електроустановки споживачів напругою до 220 кВ включно і є обов'язковими для всіх споживачів та виробників електроенергії, незалежно від їх відомчої належності і форм власності на засоби виробництва.
  2. Правила безпечної експлуатації електроустановок, дія яких поширюються  на  працівників, що виконують роботи в електроустановках Міністерства енергетики України (наказ Держнаглядохоронпраці України від 06.10.1997 № 257).
  3. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі — ПТЕЕС), затверджені наказом Мінпаливенерго України від 25.07.2006 № 258 (у редакції наказу від 13.02.2012 № 91), якими унормовано організаційні й технічні вимоги щодо експлуатації електроустановок споживачів.
  4. Правила експлуатації електрозахисних засобів, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 253, в яких наведено перелік засобів захисту, вимоги до них, обсяги і норми випробувань, порядок застосування, зберігання їх, а також норми комплектування засобами захисту електроустановок і виробничих бригад.
  5. Правила улаштування електроустановок (далі — ПУЕ), які визначають будову, принципи улаштування, особливі вимоги до окремих систем, їх елементів, вузлів і комунікацій електроустановок (наказ Мініністарства енергетики та вугільної промисловості України від 24.07.2017 № 476).
  6. ДСТУ 2843-94 «Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення», який установлює терміни та визначення основних понять в галузі електротехніки.
  7. Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 № 1417.

Побутові електроприлади в умовах виробництва експлуатують відповідно до експлуатаційної документації підприємств-виробників і ПТЕЕС (п. 1.5 розд. І ПТЕЕС).

Як допустити до роботи користувача побутовими електротехнічними пристроями

Відповідальність за організацію безпечної експлуатації електроустановок ПБЕЕС покладають на роботодавця, який повинен:
  • призначити відповідального за справний стан i безпечну експлуатацію електроустановок;
  • створити i укомплектувати електротехнічну службу з числа осіб, які досягли 18-річного віку, мають відповідну освіту та пройшли медичний огляд і не мають протипоказань;
  • розробити i затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, посадові інструкції працівників та інструкції з безпечного виконання робіт;
  • забезпечити навчання i перевірку знань працівників, своєчасний огляд електроустановок, проведення профілактичних, протиаварійних та приймально-здавальних випробувань;
  • встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов’язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами.

Для безпосереднього виконання функцій щодо організації експлуатації електроустановок призначається особа, відповідальна за електрогосподарство.

Вимоги до персоналу, який здійснює обслуговування електроустановок

Персонал, що здійснює експлуатацію електроустановок, поділяють на електротехнічний, електротехнологічний та неелектротехнічний.

Електротехнічний персонал складається з:

  • адміністративно-технічного — керівники та фахівці, які забезпечують організацію робіт;
  • оперативного, який здійснює оперативне управління та обслуговування електроустановок (огляд, підготовку робочих місць, допуск і нагляд за робітниками тощо);
  • ремонтного — забезпечує технічне обслуговування, ремонт, монтаж, наладку та випробування електроустановок;
  • оперативно-ремонтного — підготовленого персоналу для оперативного обслуговування електроустановок.

Електротехнологічний персонал обслуговує:

  • електротехнологічні установки (електрозварювання, електроліз, електротермія і тощо);
  • установки, під час роботи яких потрібне постійне регулювання електроапаратури та електроприводів;
  • ручні, переносні чи пересувні електроприймачі.

Неелектротехнічний персонал — це персонал, який обслуговує виробниче обладнання, що живиться електрострумом (верстати, електроінструменти, інші електрофіковані агрегати), а також особи, які за специфікою роботи можуть мати контакт з таким обладнанням (слюсарі, прибиральниці тощо).

Перелік посад і професій працівників електротехнічного і електротехнологічного персоналу, яким необхідно мати відповідну групу з електробезпеки, затверджує керівник підприємства.

Причини виникнення електротравм

Електричні травми виникають внаслідок дії технічного або атмосферного електричного струму. Як свідчить статистика, більшість нещасних випадків, яка фіксуються при обслуговуванні електрообладнання, трапляється через організаційні причини, серед яких основними є:

  • недостатня навченість персоналу, який обслуговує електроустановки;
  • порушення правил будови, улаштування, безпечної експлуатації електроустановок та правил експлуатації електрозахисних засобів тощо;
  • випадковий дотик до неізольованих струмопровідних частин електроустановки;
  • помилкове подання напруги в установку, де працюють люди;
  • неправильне розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв, захаращеність підходів до них;
  • порушення правил виконання робіт в охоронних електричних зонах;
  • несправність ізоляції, що призводить до подачі струму на металеві неструмопровідні частини обладнання;
  • обрив заземлювального провідника;
  • порушення правил експлуатації електрозахисних засобів або виконання робіт без індивідуальних засобів електрозахисту;
  • виконання електромонтажних та ремонтних робіт під напругою;
  • застосування проводів та кабелів, які не відповідають умовам виробництва та використовуваній напрузі;
  • низька якість електроз’єднань у процесі монтажу та ремонту;
  • недооцінка небезпеки при обриві та падінні дроту на землю в ситуації, коли особа знаходяться близько до місця витоку струму (крокова напруга);
  • живлення декількох споживачів від загального пускового пристрою з захистом запобіжниками, розрахованими на вимкнення найбільш потужного з них або від однієї групи розподільної шафи;
  • подача електроструму на електроустановку в неробочі періоди;
  • невиконання вимог щодо періодичних випробувань, перевірок опору заземлювальних пристроїв та ізоляції (обмоток електродвигунів, котушок комутаційної апаратури, реле тощо);
  • використання електроустановок кустарного виготовлення;
  • неналежний контроль за діями персоналу з боку відповідальних осіб;
  • відсутність запобіжних плакатів, блокувань, огороджень у місці проведення електротехнічних робіт;
  • використання несправних ручних електроінструментів та переносних світильників.

Дія електричного струму на організм людини

Значна потенційна небезпека від ураження електрострумом полягає в нездатності органів чуття людини виявити на відстані наявність електричної напруги.

Проходячи через організм людини, електричний струм чинить на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію, зокрема:

  • термічна — спричиняє опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, серця, інших органів, через які проходить струм та виникнення в них функціональних розладів;
  • електролітична дія — розклад крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу;
  • механічна дія струму спричиняє такі ушкодження, як розриви, розшарування тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту;
  • біологічна дія струму призводить до небезпечного збудження клітин та тканин організму, яке супроводжується мимовільним судомним скороченням м’язів і може спричинити суттєві порушення в діяльності органів дихання та кровообігу аж до повного припинення їх роботи. При цьому струм може проходити безпосередньо через ці тканини або ж викликати рефлекторну дію на органи через  центральну нервову систему.

Електробезпека Зверніть увагу! Одним із способів захисту від ураження струмом є використання наднизької напруги, що не становить небезпеки для життя та здоров’я людей

Негативна дія електроструму призводить до електротравм, які поділяють на два види: місцеві електротравми — локальне ушкодження організму та загальні — коли  уражається  весь  організм  унаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів.

Місцевими електричними травмами є:

  • електричні опіки — теплове ураження шкіри, м’язів, нервів тощо;
  • електричні знаки — плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці її контакту зі струмовідними частинами;
  • металізація шкіри — проникнення у верхні шари шкіри дрібних частинок металу, що розплавились внаслідок дії електричної дуги;
  • механічні ушкодження — розриви шкіри, кровоносних судин, нервових тканин тощо;
  • електрофтальмія — ураження очей внаслідок дії ультрафіолетових випромінювань електричної дуги.

Орієнтовний розподіл нещасних випадків внаслідок дії електричного струму в промисловості за вказаними видами травм: місцеві електротравми — 20%; електричні удари — 25%; змішані травми, тобто одночасно місцеві електротравми та електричні удари — 55%.

Найбільш небезпечним видом електротравм є електричний удар — раптове збудження живих тканин організму внаслідок дії електроструму, яке супроводжується судомним скороченням м’язів. Розрізняють такі його ступені:

І — судомне, ледве відчутне скорочення м’язів;

II — судомне скорочення м’язів без втрати свідомості;

III — судомне скорочення м’язів із втратою свідомості;

IV — втрата свідомості і порушення серцево-судинної діяльності та дихання;

V — клінічна смерть — це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та легень і триває 6–8 хв, доки не загинули клітини головного мозку.

Електробезпека
МИХАЙЛО ЧЕМЕРИСексперт із питань домедичної допомоги, директор ліцею № 208 м. Києва, вчитель медико-санітарної підготовки
Як врятувати життя потерпілому й не наразитися на небезпеку самому? Скористайтеся порадами експерта

Умови ураження людини електричним струмом

Встановлено, що вплив електричного струму на організм людини залежить від сили струму, напруги, опору тіла людини, виду та частоти струму (чинники електричного характеру). До чинників неелектричного характеру належать:

  • тривалість дії струму;
  • шлях проходження струму через тіло людини;
  • індивідуальні особливості ураженої особи;
  • умови навколишнього середовища тощо.

Сила електричного струму, що протікає через людину, є одним з основних чинників. Для змінного струму 50 Гц значення граничного фібриляційного струму лежить у межах від 100 мА до 5 А, а для постійного струму – від 300 мА до 5 А. Постійний і змінний струми більше 5 А спричиняють миттєву зупинку серця.

Сила струмумАВплив на організм
змінного струму частотою 50 Гцпостійного струму
0,6...1,5Легке тремтіння рукБез відчуттів
2...3Сильне тремтіння пальців рукБез відчуттів
5...7Судоми рукСвербіння шкіри, відчуття тепла
8...10Руки можливо «відірвати» від електродів, але важко, сильний біль у кистях рукПосилене відчуття тепла
20...25Миттєвий параліч рук, «відірватися» від електродів неможливо, сильний біль у тілі, важке диханняПосилене відчуття тепла, незначні скорочення м’язів рук
50...80Параліч дихання, фібриляція серцяСильне відчуття тепла, скорочення м’язів рук, важке дихання
90...100Параліч дихання, протягом 3 сек і більше параліч серцяПараліч дихання

Опір різних тканин тіла має різне значення і складається з трьох послідовно ввімкнених опорів, два з яких — опір зовнішнього шару шкіри (епідермісу) і внутрішнього опору тканин тіла. Якщо шкіра зволожена, то вона має менший опір, ніж суха. Тобто, при потовиділенні і забрудненні шкіри її захисна функція як діелектрика втрачається.

Опір тіла людини є змінною величиною і залежить від місця дотику електричного дрота до тіла, величини струму, що протікає по тілу, напруги, виду і частоти струму, площі дотику до струмопровідної частини, тривалості протікання електричного струму тощо.

Опір тіла залежить від фізіологічних факторів і навколишнього середовища. Так опір тіла в жінок менший, ніж у чоловіків, у дітей менший, ніж у дорослих. У закритих приміщеннях, де кисню менше, опір тіла людини також зменшується, при цьому небезпека ураження збільшується.

Шлях електричному струму, що протікає через людину, відіграє значну роль при ураженні, оскільки під його дію можуть потрапити життєво важливі органи тіла людини — серце, легені, головний мозок та інше.

Найбільшу небезпеку становить дотик людини до струмопровідних частин електроустановок такими вразливими рефлекторними зонами як скроні, шия, груди.

Тривалість впливу електричного струму також збільшує ступінь ураження людини. Зі збільшенням часу його дії зростає величина струму, при цьому знижується захисна функція організму. Тривала дія великих струмів викликає значні опіки тіла, руйнування внутрішньої структури тканини організму і окремих органів, що призводить до смерті.

Потрібно враховувати, що людина, яка страждає захворюваннями серцево-судинної системи або нервової системи, більше піддається ураженню електричного струму, ніж здорова.

Дослідження причин і умов ураження людини електричним струмом свідчить, що:

  • однофазне доторкання до проводу (фази) справної мережі з ізольованою нейтраллю є найменш небезпечним;
  • при однофазному доторканні до проводу у мережі з глухозаземленою нейтраллю наслідки ураження залежать від опору підлоги, на якій стоїть людина та опору її взуття;
  • найнебезпечнішим є двофазне доторкання до проводів в будь-яких режимах нейтралі;
  • у мережах напругою понад 1000 В небезпека однофазного чи двофазного доторкання є практично однаковою, з високою імовірністю смертельного враження.

як запобігти ураженню електричним струмом

Засоби захисту від ураження електричним струмом

Небезпечні струмопровідні частини електроустановки мають бути недоступними для випадкового прямого дотику, а доступні для дотику відкриті та сторонні провідні частини мають бути безпечними як за нормальних умов (експлуатація електроустановки за призначенням і без пошкодження), так і за одиничного пошкодження.

Відповідно до пункту 1.7.55 глави 1.7 розділу 1 ПУЕ для запобігання ураженню електричним струмом за відсутності пошкодження слід застосовувати окремо або в поєднанні такі заходи захисту, як:

  • ізоляція струмопровідних частин;
  • огорожі та оболонки;
  • бар’єри;
  • розміщення поза зоною досяжності;
  • обмеження сили струму.

Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні і додаткові.

В електроустановках напругою до 1000 В до основних електрозахисних засобів належать:

  • ізолювальні штанги;
  • ізолювальні кліщі;
  • електровимірювальні кліщі;
  • покажчики напруги;
  • діелектричні рукавички;
  • інструмент з ізолювальним покриттям.

До додаткових засобів електрозахисту належать:

  • діелектричне взуття;
  • діелектричні килими;
  • ізолювальні підставки;
  • ізолювальні накладки;
  • ізолювальні ковпаки;
  • сигналізатори напруги;
  • захисні огородження (щити, ширми);
  • переносні заземлення;
  • плакати і знаки безпеки;
  • інші засоби захисту.

Додаткові електрозахисні засоби використовують разом із основними.

Крім наведених засобів захисту повинні застосовуватись засоби індивідуального захисту, зокрема:

  • захисні каски — для захисту голови;
  • захисні окуляри і щитки — для захисту очей і обличчя;
  • протигази і респіратори — для захисту органів дихання;
  • рукавиці — для захисту рук;
  • запобіжні пояси та страхувальні канати.

Працівники, які отримали ЗІЗ в особисте користування, відповідають за правильну їх експлуатацію і зберігання, а також за своєчасне вилучення з експлуатації в разі несправності.

Перша допомога при обмороженні Скористайтеся 4 порадами від експерта для правильного вибору засобів індивідуального захисту

У підрозділах підприємств, які застосовують засоби захисту, необхідно вести журнал їх обліку та зберігання. Наявність і стан засобів захисту повинні перевірятись не рідше 1 разу на 6 міс. працівником, який відповідає за їхній стан, із записом результатів огляду в відповідний журнал.

Пам’ятайте, належний рівень навчання працівників правилам електробезпеки, регулярне оновлення матеріальної та нормативної бази, проведення практичних занять та днів охорони праці допоможуть мінімізувати нещасні випадки на виробництві.

Електробезпека Рекомендуємо ознайомитися з рекомендаціями фахівця Держпраці щодо найбільш дієвих заходів запобігання електротравматизму. 

logo