Нещасний випадок на виробництві

20 листопада 2019
41579
Середній бал: 5 із 5
юрист-практик, експерт з питань охорони праці

Що робити, якщо стався нещасний випадок на виробництві? В яких випадках нещасний випадок визнають таким, що має виробничий характер? Про це, а також про ознаку місця настання пов’язаного з виробництвом нещасного випадку – далі в нашій статті.

Шпаргалка «Як організувати розслідування нещасного випадку»

Шпаргалка Як організувати розслідування нещасного випадку

скачати

Нещасні випадки на виробництві в Україні

Якщо застосовують термін «нещасний випадок на виробництві», потерпілий у подальшому має право отримати від роботодавця та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідні виплати. Однак не кожен інцидент, що трапився з працівником, можна кваліфікувати як нещасний випадок на виробництві. Тому і працівники, і роботодавці мають знати, в яких випадках нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом.

Нещасний випадок на виробництві — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV.

Як розслідуються нещасні випадки на виробництві у 2019 році детальніше визначає Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві (затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок). Він набув чинності 01.07.2019. Очевидно, що цей документ визначатиме, як розслідувати нещасний випадок на виробництві у 2020 році також.

Порядок № 337 визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі — підприємства).

У порядку вказані поширені небезпечні виробничі фактори і середовища (поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, сонячний і тепловий удар, опік, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо, контакт із представниками тваринного і рослинного світу) та інші умови визнання нещасного випадку таким, що має виробничий характер.

Нещасний випадок на виробництві Чи знаєте ви які засоби надання домедичної допомоги мають бути в аптечці першої допомоги на підприємстві

Нещасний випадок виробничого характеру має такі наслідки: втрата працівником працездатності на один робочий день чи більше; поява потреби у переведенні його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день. До нещасних випадків на виробництві зараховують і смерть працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків внаслідок дії перелічених у Порядку № 337 факторів і середовищ.

Що таке місце настання пов’язаного з виробництвом нещасного випадку

Аби визначити, чи є нещасний випадок виробничим, комісія з розслідування нещасних випадків досліджує різні його характеристики, зокрема й місце, де він стався. Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи.

Розслідування нещасного випадку комісією підприємства проводиться протягом п’яти робочих днів з дня утворення комісії.

В яких випадках оботодавець може продовжити розслідування

Серед іншого комісія з розслідування нещасних випадків зобов’язана обстежити місце, де сталися нещасний випадок, та скласти відповідний протокол, розробити ескіз і провести фотографування місця настання нещасного випадку.

У Порядку № 337 вказано, що під територією підприємства слід розуміти земельну ділянку, яка надана у користування підприємству, а також ділянку, яка віднесена до його території згідно з рішенням відповідного місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, включаючи виробничі, адміністративні та побутові приміщення, будівлі, споруди, розміщені на такій земельній ділянці, на (в) яких провадиться виробнича діяльність.

Що ще входить до обов’язків комісії:

  • визначити вид події, що призвела до нещасного випадку, причини нещасного випадку та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку відповідно до Класифікатора;
  • визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом;
  • установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
  • скласти акти за формою Н-1 у необхідній кількості тощо.

Рішення щодо визнання нещасного випадку пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів.

Нещасний випадок з працівником, який не перебуває на робочому місці

За законодавством статус нещасного випадку виробничого характеру мають випадки, що сталися із працівником під час:

  • виконання ними трудових обов’язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства, у тому числі у відрядженні;
  • перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці під час виконання трудових обов’язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство до відбуття з нього;
  • підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також під час здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства перед початком роботи та після її закінчення;
  • виконання завдань за письмовим розпорядженням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
  • проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору з іншим підприємством;
  • ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством та ін.

Аналіз всіх, наведених у Порядку, випадків дає підстави стверджувати, що якщо за характером виконуваної роботи вона має пересувний, роз’їзний характер, чи є роботою в дорозі, критерій місця настання нещасного випадку, коли встановлюють факт настання нещасного випадку виробничого характеру, має другорядне значення. Основною ознакою того, що нещасний випадок пов’язаний з виробництвом, є факт його настання під час виконання трудових обов’язків.

Якщо нещасний випадок стався з особою, яка працює вдома

Є й інша категорія працівників, які виконують роботу дистанційно, — так звані надомники. Їхню роботу регулюють: стаття 179 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (КЗпП), Положення про умови праці надомників (затверджене постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 29.09.1981 № 275/17-99), законодавство про працю інвалідів, а також інші підзаконні акти.

Однак у багатьох аспектах праця надомників досі залишається не врегульованою. Зокрема, постає питання щодо того, як розслідувати такі нещасні випадки. Адже такі нещасні випадки трапляються на приватній території (квартира, приватний будинок), яка є одночасно робочим місцем працівника. До речі, таке ж питання постає, наприклад, якщо нещасний випадок стався із працівником фізичної особи — підприємця або із самозайнятою особою.

Це важливо знати

Востаннє відповідь на це запитання була чітко надана у Положенні про розслідування і облік нещасних випадків на виробництві (затверджене постановою Президії ВЦРПС і Госпроматомнадзору СРСР від 17.08.1989 № 8-12). У пункті 1.1 цього положення було вказано, що розслідуванню та обліку підлягають у тому числі нещасні випадки, що сталися з робітниками і службовцями, які перебувають на постійній, тимчасовій, сезонній роботі, позаштатними працівниками, працівниками, зайнятими надомною працею.

Наразі, з огляду на закріплену у статті 30 Конституції України гарантію недоторканності житла, відмова власника оселі впустити до неї будь-кого є серйозною перешкодою для встановлення обставин нещасного випадку.

Держгірпромнагляд у листі «Про надання роз’яснень» від 23.07.2012 № 6156-10/5.2-10/6/12 у відповідь на запитання «чи мають повноваження представники територіального управління Держгірпромнагляду (нині — Держпраці) та члени комісії щодо приватних осіб, якщо нещасний випадок із фізичною особою — підприємцем стався на приватній території», підтвердив, що відповідно до Порядку № 337 комісія наділена певними повноваженнями та зобов’язана обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб — свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб.

Водночас механізму реалізації цих повноважень комісії не існує. Тож якщо власник приміщення чинить опір розслідуванню, будь-які виплати за таким нещасним випадком, швидше за все, стануть об’єктом дослідження судових органів.

Чи розслідують нещасні випадки на непідконтрольних територіях

У контексті проблем із доступом до місця, де стався нещасний випадок, згадаємо лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України «Про участь у розслідуванні нещасних випадків, які стались на територіях, тимчасово не підконтрольних українській владі» від 22.05.2017 № 100-06-3. Він констатує, що:

  • документи, видані, затверджені чи підписані після 01.12.2014 органами, установами, організаціями, не підпорядкованими українській владі, не можна вважати такими, що складені відповідно до вимог чинного законодавства України, та використовувати їх для розслідування нещасних випадків чи причин виникнення професійних захворювань, оскільки з цього моменту всі бюджетні та державні установи на територіях, не підконтрольних українській владі, припинили діяльність;
  • на сьогодні відсутні належні умови, щоб створити комісії (спеціальні комісії), отримати необхідні матеріали, провести об’єктивне та всебічне розслідування нещасних випадків із дотриманням вимог Порядку № 337;
  • робота страхового експерта з охорони праці на не підконтрольних українській владі територіях може загрожувати його безпеці, життю та здоров’ю; крім того, оскільки на цих територіях припинили діяльність усі державні та бюджетні установи, робочі органи виконавчої дирекції Фонду, неможливо забезпечити участь страхових експертів з охорони праці у розслідуваннях нещасних випадків, які стались на цих територіях;
  • робочі органи виконавчої дирекції Фонду у Донецькій та Луганській областях забезпечують накопичення інформації, яка їм надходить, про нещасні випадки та професійні захворювання, що стались на території, тимчасово не підконтрольній українській владі, для можливого повернення до розслідування цих випадків після звільнення тимчасово окупованих територій.

Нещасний випадок на виробництві. Приклад судового розгляду

Насамкінець, зауважимо, що інколи при розслідуванні нещасних випадків виробничого характеру місце їх настання стає предметом детального дослідження судових органів.

Прикладом слугує, зокрема, судова справа № 205/10230/14-ц, останню крапку у якій поставив суд касаційної інстанції. Так, відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.06.2017 працівник подав позов до свого підприємства-роботодавця (третьою особою у справі залучено відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області), у якому вимагав визнати незаконними акти визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний із виробництвом, зобов’язання вчинити певні дії. Позивач стверджував, що нещасний випадок (травми внаслідок падіння з висоти) стався з ним на території заводу під час робочої зміни. Як доказ позивач посилався на свідчення кількох свідків (у тому числі дружини). Разом із тим, інші докази (довідка з лікарні, запис у журналі реєстрації амбулаторних хворих травмпункту лікарні та інша медична документація позивача; листок непрацездатності; власноруч написана позивачем заява до комісії з соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заводу, у якій вказано причину травмування — побутова травма, отримана у результаті падіння при виході з метро; акт про нещасний випадок невиробничого характеру, покази свідків) спростовували версію позивача та підтвердили факт того, що він травмувався дорогою додому після закінчення робочого дня.

Як встановив суд касаційної інстанції із посиланням на статтю 60 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618-IV (за змістом якої, зокрема, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази не можуть грунтуватися на припущеннях), ні листком непрацездатності, ні довідкою лікарні, до якої звертався позивач після травмування, факт отримання позивачем травми на виробництві не підтверджено, відповідно до цих документів він отримав травму по дорозі додому, повертаючись з роботи.

Тож, як бачимо із наведеної судової справи, іноді, щоб встановити істину щодо місця настання нещасного випадку, доводиться дослідити велику кількість документів та опитати свідків. А тому рекомендуємо як роботодавцям, так і працівникам своєчасно та належно фіксувати усі обставини настання нещасного випадку, аби у майбутньому працівник отримав право на виплати.

Дивіться вебінар «Новий Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві»

logo