-

Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки

7 липня 2021
9856
Середній бал: 5 із 5
юрист-практик, експерт з питань охорони праці

Cуб’єкти господарювання, у власності яких є хоча б один потенційно небезпечний об’єкт, а також ті, які мають намір розпочати будівництво такого об’єкта, мають організувати проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.

Нормативне регулювання

Об’єктом підвищеної небезпеки відповідного класу (далі — ОПН) є об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що є реальною загрозою для виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Як декларувати об’єкти підвищеної небезпеки

Відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-III до небезпечних речовин належать хімічні, токсичні, вибухові, окислювальні, горючі речовини, біологічні агенти та речовини біологічного походження, які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей та довкілля, чи сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров’ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

За своїми властивостями небезпечні речовини класифікують у складі однієї або декількох із десяти категорій небезпечних речовин, які своєю чергою об’єднуються у відповідні групи за видами аварій, що можуть статися, враховуючи властивості цих речовин та вплив вражаючих факторів аварій.

Суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний виконувати приписи нормативно-правових актів, які регулюють діяльність ОПН, та забезпечувати їх експлуатацію з додержанням мінімально можливого ризику.

Роботу центральних органів виконавчої влади, пов’язану з такими об’єктами, координує Держпраці.

Суб’єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об’єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об’єкта, організовує проведення його ідентифікації і несе відповідальність за повноту, своєчасність і достовірність такої ідентифікації.

Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки — порядок визначення об’єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об’єктів.

Процедура ідентифікації ОПН проводиться згідно з постановою КМУ від 11.07.2002 № 956 та полягає в тому, що на підставі спеціальних розрахунків із загальної кількості об’єктів, виявляються ті, що становлять собою особливу небезпеку.

Цією постановою затверджено:

  • Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (далі — Нормативи);
  • Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки (далі — Порядок);
  • Порядок декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

Слід також зазначити, що у разі коли відстань між потенційно небезпечними об’єктами за адміністративною ознакою не досягає 500 метрів, вони вважаються одним потенційно небезпечним об’єктом.

Основні етапи ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки

Як ідентифікувати потенційно небезпечні об’єкти, визначають Порядок ідентифікації та Методика ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів, затверджена наказом МНС від 23.02.2006 № 98. Ідентифікації підлягають об’єкти, де можуть використовувати або виготовляти, переробляти, зберігати чи транспортувати небезпечні речовини (потенційно небезпечні об’єкти) відповідно до Нормативів.

Проведення розрахунку порогових мас

Для кожного потенційно небезпечного об’єкта розраховують сумарну масу кожної небезпечної речовини із вказаних у Нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної речовини, яку за її властивостями можна віднести до будь-якої категорії або до кількох категорій таких речовин.

Якщо сумарна маса небезпечних речовин хоча б однієї категорії дорівнює пороговій масі небезпечних речовин 1 класу цієї категорії, визначеній відповідно до п. 10 Порядку, або перевищує таку масу потенційно небезпечний об’єкт відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки 1 класу.

Якщо сумарні маси всіх індивідуальних небезпечних речовин, категорій або груп небезпечних речовин менші за нормативи порогової маси небезпечних речовин 1 класу, але хоча б одна з них дорівнює нормативу порогової маси небезпечних речовин 2 класу згідно з додатками 1 і 2 до Нормативів чи нормативу, розрахованому згідно з п. 10 Порядку, або перевищує їх, потенційно небезпечний об’єкт відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки 2 класу.

Якщо сумарні маси всіх індивідуальних небезпечних речовин, категорій або груп небезпечних речовин менші за нормативи порогової маси небезпечних речовин 2 класу відповідно до додатків 1 і 2 до Нормативів або нормативів, розрахованих за пунктом 10 Порядку ідентифікації, потенційно небезпечний об’єкт не відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки.

Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Як оформлювати Наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки

Повідомлення про результати ідентифікації ОПН

Після проведення ідентифікації суб’єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (додаток 1 до Порядку) і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради.

Повідомлення про результати ідентифікації ОПН військового призначення надсилаються до Міноборони.

Місцеві держадміністрації або виконавчі органи місцевих рад мають опублікувати відомості про об’єкти підвищеної небезпеки за формою згідно з додатком 4 Порядку в друкованих засобах масової інформації регіональної сфери розповсюдження протягом 30 днів після отримання повідомлення.

Облік об’єктів підвищеної небезпеки

Уповноважені органи також ведуть облік об’єктів підвищеної небезпеки на підставі повідомлень про результати ідентифікації.

Протягом 30 робочих днів після подання суб’єктом господарювання  до територіального органу Держпраці повідомлення про результати ідентифікації цим органом здійснюється включення об’єкта до Державного реєстру ОПН.

Крім того, не пізніше ніж через десять робочих днів після реєстрації об’єкта підвищеної небезпеки орган Держпраці письмово повідомляє суб’єктові господарювання про включення такого об’єкта до Державного реєстру.

Державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки військового призначення веде Міноборони.

Проведення повторної ідентифікації ОПН

Повторну ідентифікацію об’єктів підвищеної небезпеки потрібно провести у термін, що не перевищує шести місяців, у таких випадках:

  • зміна умов виробництва, номенклатури небезпечних речовин, або їх кількості;
  • внесення змін до законодавства у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;
  • будівництво в прилеглих районах нових об’єктів, якщо це впливає на зміст відомостей, наведених у повідомленні про результати  ідентифікації;
  • зміна власника об’єкта.

Суб’єкт господарювання повинен у двотижневий термін повідомити уповноважені органи про зміни порівняно з попередньою ідентифікацією.

Важливо!

Інформація подається тільки за тими розділами повідомлення форми ОПН-1, в які вносилися зміни.

Результати ідентифікації та розрахунки, на підставі яких вона проводилася, зберігаються суб’єктом господарювання протягом 25 років.

У разі припинення юридичної особи (смерті фізичної особи) — суб’єкта господарювання зазначені документи підлягають передачі правонаступникові (спадкоємцеві), а у разі його відсутності — до державного архіву. При відчуженні об’єкта підвищеної небезпеки зазначені документи передаються його новому власнику.

Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки з підстав зменшення сумарної маси небезпечних речовин та ліквідації або виведення з експлуатації (списання з балансу) об’єкта підвищеної небезпеки здійснюється управлінням Держпраці на підставі звернення суб’єкта господарювання.

Які сільськогосподарські роботи належать до робіт із підвищеною небезпекою

logo