Тривалість робочого часу

23 лютого 2021
25274
Середній бал: 5 із 5
юрист-практик, експерт з питань охорони праці

Що таке нормальна тривалість робочого часу та в яких випадках встановлюється скорочена тривалiсть робочого часу, які норми тривалості робочого часу на 2021 рік? Відповіді на ці та інші питання, пов’язані з балансом робочого часу, — у статті.

Нормальна та скорочена тривалість робочого часу

Працівникові гарантується встановлена законом тривалість робочого часу (ст. 45 Конституції України). Правові відносини, які визначають тривалість, склад, режим і порядок обліку робочого часу, врегульовано Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 50 КЗпП встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Частина друга цієї статті допускає можливість встановлення колективними договорами на підприємствах і організаціях меншу тривалість робочого часу.

Визначаємо тривалість роботи зі шкідливими умовами праці

Передбачені законодавцем гарантії щодо граничної тривалості робочого часу поширюються на найманих працівників підприємств усіх форм власності.

Право працівника на скорочену тривалість робочого часу

Скорочена тривалiсть робочого часу встановлюється (ст. 51 КЗпП):

  • для працiвникiв вiком вiд 16 до 18 рокiв — 36 годин на тиждень, для осiб вiком вiд 15 до 16 рокiв (учнiв вiком вiд 14 до 15 рокiв, якi працюють в перiод канiкул) — 24 години на тиждень. Для учнiв, якi працюють протягом навчального року у вiльний вiд навчання час, тривалiсть робочого часу не може перевищувати половини максимальної тривалостi робочого часу, передбаченої в абз. 1 цього пункту для осiб вiдповiдного вiку;
  • для працiвникiв, зайнятих на роботах iз шкiдливими умовами працi, — не бiльш як 36 годин на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, визначено постановою КМУ вiд 21.02.2001 № 163 (далі — Перелік № 163).

КЗпП передбачена також можливість встановлення скороченої тривалості робочого часу для окремих категорій працівників, зокрема, для жiнок, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дитину з iнвалiдністю. Це зазначено і в ст. 69 Господарського кодексу України, згідно з якою пiдприємство зобов’язане забезпечити сприятливі умови праці жінок та неповнолітніх і має право самостiйно встановлювати для своїх працiвникiв скорочений робочий день та iншi пiльги.

Крім того, наказом МОЗ від 25.05.2006 № 319 затверджено норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я. Тижневі норми робочого часу тривалістю 18 годин, 20 годин, 24 години, 25 годин, 30 годин, 33 години, 36 годин, 38,5 години та 40 годин визначені вказаним актом для різних категорій працівників у сфері охорони здоров’я, за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці.

Тривалість робочого часуЗверніть увагу! Працівник, якому встановили скорочену тривалість робочого часу, має право на оплату праці в розмірі повного окладу (тарифної ставки).

Відповідно до наказу Мінсоцполітики України від 23.03.2001 № 122, скорочена тривалість робочого тижня встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.92 № 442.

Тривалість робочого тижня

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою (ст. 52 КЗпП).

При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності. П’ятиденний робочий тиждень передбачає два вихідні дні — зазвичай це субота та неділя.

При шестиденному робочому тижні на підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 години при тижневій нормі 24 години. Шестиденний робочий тиждень передбачає один вихідний.

Особливості застосування Переліку № 163, які слід враховувати при встановленні скороченої тривалості робочого тижня працівникам, зазначені у Порядку, затвердженому наказом Мінсоцполітики від 23.03.2001 № 122. 

Зокрема, цим порядком передбачено, що працівникам, професії та посади яких не передбачені Переліком, але які в окремі періоди робочого часу виконують роботу у виробництвах, цехах за професіями й на посадах, визначених Переліком, скорочена тривалість робочого часу встановлюється в ці дні тієї самої тривалості, як і працівникам, що постійно зайняті на цих роботах.

Якщо виробництва та цехи зазначені у Переліку без найменувань конкретних професій і посад, то правом на скорочену тривалість робочого тижня користуються всі працівники цих виробництв, цехів незалежно від назви професії, посади, яку вони займають.

У тих випадках, коли працівники протягом робочого часу були зайняті на роботах із шкідливими умовами праці в різних виробництвах, цехах, за професіями й на посадах, де встановлено скорочений робочий тиждень різної тривалості, та відпрацювали на цих роботах більше половини максимальної тривалості скороченого робочого часу, їхній робочий день не має перевищувати 6 год.

Облік часу, відпрацьованого за кожним видом робіт, здійснює власник або уповноважений ним орган.

Скорочена тривалість роботи напередодні свят та перенесення вихідних

Згідно зі ст. 73 КЗпП у 2021 році на підприємствах робота не проводиться у такі святкові та неробочі дні:

  • 1 січня — Новий рік;
  • 7 січня — Різдво Христове;
  • 8 березня — Міжнародний жіночий день;
  • 1 травня — День праці;
  • 2 травня — Пасха;
  • 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
  • 20 червня — Трійця;
  • 28 червня — День Конституції України;
  • 24 серпня — День незалежності України;
  • 14 жовтня — День захисника України;
  • 25 грудня — Різдво Христове.

Напередоднi святкових і неробочих днiв тривалiсть роботи працiвникiв, крiм працiвникiв, зазначених у ст. 51 КЗпП, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижнi, а напередоднi вихiдних днiв тривалiсть роботи при шестиденному робочому тижнi не може перевищувати 5 годин.

У 2021 році за стандартної «п’ятиденки» працюємо не 8, а 7 годин:

  • 6 січня;
  • 30 квітня;
  • 23 серпня;
  • 13 жовтня;
  • 24 грудня,
  • 31 грудня.

Згідно з ч. 3 ст. 67 КЗпП — «Вихідні дні» — у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2021 році, вихідні дні у суботу та неділю 1 і 2 травня переносяться на понеділок та вівторок 3 і 4 травня, вихідний день у неділю 9 травня — на понеділок 10 травня, вихідний день у неділю 20 червня — на понеділок 21 червня і вихідний день у суботу 25 грудня — на понеділок 27 грудня.

Тривалість робочого часу Стала відома тема Дня охорони праці

Крім того, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також рацiонального використання робочого часу Кабмін щорічно приймає розпорядження щодо перенесення робочих днiв для працiвникiв, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихiдними днями у суботу та недiлю.

Це розпорядження має рекомендацiйний характер, конкретне рiшення про перенесення робочих днiв приймається роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Так, у 2021 році, згідно з розпорядженням КМУ «Про перенесення робочих днів у 2021 році» від 30.09.2020 № 1191-р, рекомендовано перенести такі робочі дні:

  • з п'ятниці 8 січня на суботу 16 січня;
  • з понеділка 23 серпня на суботу 28 серпня;
  • з п'ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня.

Рішення про перенесення робочих днів на підприємстві оформлюють відповідним наказом.

Увага!

У разi перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на iнший вихiдний день, для збереження балансу робочого часу за рiк тривалiсть роботи у цей перенесений робочий день, має вiдповiдати тривалостi передсвяткового робочого дня, як це передбачено ст. 53 КЗпП.

Норми тривалості робочого часу 2021

У листі Міністерства соціальної політики України від 19.10 2017 №224/0/103-17/214 зазначено, що законодавством України не передбачено єдиної норми робочого часу. Її тривалість може бути різною і залежить від багатьох чинників, таких, як:

  • тривалість робочого тижня;
  • тривалість робочого дня;
  • наявність вихідних тощо.

У зв’язку з цим норму робочого часу роботодавці повинні розраховувати самостійно виходячи з режиму роботи, запровадженого на підприємстві, з дотриманням вимог ст.ст. 50–53, 67 і 73 КЗпП.

Приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2021 рік наведено у листі Мінекономрозвитку України від 12.08.2020 № 3501-06/219. Скористатися цим розрахунком як зразком можуть підприємства, в яких встановлений п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня.

Отже, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2021 рік становитиме:

  • за 40-годинному робочому тижні — 1994 години;
  • за 39-годинному робочому тижні — 1950 годин;
  • за 38,5-годинному робочому тижні — 1925 годин;
  • за 36-годинному робочому тижні — 1800 годин;
  • за 33-годинному робочому тижні — 1650 годин;
  • за 30-годинному робочому тижні — 1500 годин;
  • за 25-годинному робочому тижні — 1250 годин;
  • за 24-годинному робочому тижні — 1200 годин;
  • за 20-годинному робочому тижні — 1000 годин;
  • за 18-годинному робочому тижні — 900 годин.

Зверніть увагу! Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися по зміненому у зв’язку з перенесенням робочих днів графіку роботи підприємства.

▶ Коли вигідніше піти у відпустку у 2021 році ◀

Неповний робочий час

Відповідно до ст. 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися (як при вступі на роботу, так і в період роботи) неповний робочий час.

Неповний робочий час може бути встановлений у вигляді:

  • неповного робочого дня (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на зумовлену кількість годин);
  • неповного робочого тижня (за якого зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів у тижні);
  • поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (наприклад, тривалість робочого дня 5 годин при 4 робочих днях на тиждень).

Важливо!

Неповний робочий час може бути встановлений угодою роботодавця і працівника на певний термін чи без зазначення терміну.

В обов’язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для:

  • вагітних жінок;
  • жінок, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, зокрема таку, яка перебуває під їх опікуванням;
  • догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

Згідно зі cт. 1861 КЗпП гарантії, встановлені ст. 56 КЗпП, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (зокрема у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.

Особи, які працюють неповний робочий час, мають ті ж права, що й ті, хто працює на умовах нормального робочого часу. Їм надається відпустка тієї ж тривалості, надаються вихідні й святкові дні, час роботи зараховується в трудовий стаж.

Час початку і закінчення щоденної роботи

Відповідно до ст. 57 КЗпП час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства. Згідно зі ст. 142 КЗпП правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. Крім того, ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII передбачено, що зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема і щодо режиму роботи та тривалості робочого часу, встановлюються у колективному договорі.

При визначенні часу початку і закінчення роботи на підприємствах комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, слід також враховувати вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97 (ст. 30) щодо  надання права виконавчим органам сільських, селищних та міських рад встановлювати зручний для населення режим роботи цих підприємств. 

При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності. Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ст.ст. 58, 59 КЗпП).

logo