-

План локалізації і ліквідації аварій для об’єктів підвищеної небезпеки

1 липня 2020
10615
Середній бал: 5 із 5
юрист-практик, експерт з питань охорони праці

Суб’єкти господарської діяльності мають розробляти і затверджувати план локалізації і ліквідації аварій для кожного об’єкта підвищеної небезпеки, який вони експлуатують або планують експлуатувати. У статті ви знайдете зразок такого плану.

ПЛАС

Вимоги до об’єктів підвищеної небезпеки

Базовими нормативними документами, що визначають правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов’язаної з експлуатацією об’єктів підвищеної небезпеки, і спрямовані на захист життя й здоров’я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на таких об’єктах, є:

  • Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-III;
  • Кодекс цивільного захисту України, затверджений ВР України 02.10.2012 №5403-VI;
  • Порядок розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затверджений постановою КМУ від 09.08.2017 № 626.

У Законі «Про об’єкти підвищеної небезпеки» наведено таке визначення потенційно небезпечного об’єкта:

Це об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Такі об’єкти ідентифікують відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин (це нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій). Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлює Кабмін. На основі ідентифікаційних даних Кабмін затверджує класифікацію об’єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

Законом також зобов’язано суб’єкти господарської діяльності готувати і подавати до місцевих органів виконавчої влади декларацію безпеки об’єкта підвищеної небезпеки. Подання такої декларації або іншої звітної документації не звільняє суб’єктів господарської діяльності від державного нагляду і контролю за їх діяльністю.

Цивільний захист на підприємстві під час надзвичайної ситуації

Ідентифікація та паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки

Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється згідно з Порядком ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки, затвердженим постановою КМУ від 11.07.2002 № 956. Його дія поширюється на всіх суб’єктів господарювання, у власності або користуванні яких є об’єкти, де можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, а також на всіх суб’єктів господарювання, які мають намір розпочати будівництво потенційно небезпечних об’єктів.

Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно небезпечного об’єкта розраховується сумарна маса кожної небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної речовини, яка за своїми властивостями може бути зарахована до будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних речовин згідно із зазначеними нормативами.

Процедура паспортизації цих об’єктів урегульована Положенням про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затвердженим наказом від Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18.12.2000 № 338.

Форма паспорта потенційно небезпечного об’єкта повинна відповідати виду господарської діяльності окремого об’єкта (1НС — підприємство, 2НС — вугільна шахта, 3НС — гідротехнічний об’єкт, 4НС — кар’єр, 5НС — автозаправна станція, 6НС — сухопутний тунель, 7НС — міст, віадук, шляхопровід, 8НС — залізнична станція, 9НС — магістральний трубопровід, 9аНС — відгалуження від магістрального трубопроводу).

Розробка плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» у порядку реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру суб’єкт господарської діяльності, а також деякі підприємства (перелічені у ч. 5 ст. 10 цього Закону) одночасно з розробленням декларації безпеки розробляють і затверджують план локалізації і ліквідації аварій для кожного об’єкта підвищеної небезпеки, який вони експлуатують або планують експлуатувати.

Складаємо декларацію відповідності. Зразок

ПЛАС потрібен насамперед для узгодження взаємних дій персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом’якшення їх наслідків. При розробці ПЛАС мають враховуватися всі рівні розвитку аварії, виявлені внаслідок аналізу можливих небезпек, а також охоплені різні стани певного підприємства, такі, як пуск, робота, зупинка і ремонт.

ВАЖЛИВО!

У ПЛАС потрібно включити: аналіз можливих причин виникнення аварій, сценарії їх розвитку та прогнозований масштаб поширення, оцінку наявних технічних засобів та заходів, які перешкоджають виникненню і розвитку аварії, аналіз дій виробничого персоналу та спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій на відповідних етапах їх розвитку.

Підприємство може розробити ПЛАС самостійно або залучити спеціалізовану організацію, яка має отриманий у встановленому законом порядку дозвіл на розробку такого документа.

До 2012 року в Україні діяло Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затверджене наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.06.1999 № 112. Однак, згідно з Висновком Міністерства юстиції України від 13.11.2012 № 1/106 Положення було виключено з державного реєстру чинних нормативно-правових актів.

Незважаючи на це, використання окремих норм чинного до 2012 року Положення при розробці суб’єктами господарської діяльності ПЛАС можливе, якщо вони не суперечать чинному законодавству України.

Структура ПЛАС

План локалізації і ліквідації аварій для об’єктів підвищеної небезпеки має складатися з таких частин:

  • титульний лист;
  • аналітична частина (містить аналіз небезпек, можливих аварій та наслідків, до яких вони можуть призвести).
  • оперативна частина (регламентує взаємодію персоналу, спецпідрозділів і населення в умовах аварії. Зміст оперативної частини змінюється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється).
  • додатки
logo