Знаючи про найчастіші причини нещасних випадків, простіше організовувати систему профілактики виробничого травматизму, встановити контроль за тими ділянками робіт та параметрами виробничого середовища, які є підстави вважати найбільш травмонебезпечними.
Причини та обставини нещасних випадків на виробництві встановлюються згідно з постановою «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 30 листопада 2011 року № 1232.
Рівень травматизму у виробничій сфері тісно пов’язаний з технологічними процесами, обладнанням, а також організацією виробництва та ергономічною організацією робочого місця.
У процесі виробництва на організм людини діють як засоби, так і предмети праці, а отже – організаційні та технічні чинники. Також існують чинники особистого характеру, які стосуються дотримання технологічної та трудової дисципліни. Саме тому для досліджень причин виробничого травматизму створено їх класифікацію.
Згідно з класифікацією причини нещасних випадків поділяються на технічні, організаційні та психофізіологічні.
Читайте також: Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
Технічні причини:
- конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва;
- конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів;
- неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання, устаткування тощо;
- неякісне виконання будівельних робіт;
- недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки;
- незадовільний технічний стан, зокрема:
- виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території;
- засобів виробництва;
- транспортних засобів;
- незадовільний стан виробничого середовища (перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих виробничих факторів);
- інші.
Розслідування нещасних випадків
Організаційні причини:
- незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;
- недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, зокрема:
- відсутність або неякісне проведення інструктажу;
- допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці;
- неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність;
- відсутність у посадових інструкціях визначення функціональних обов’язків з питань охорони праці;
- порушення режиму праці та відпочинку;
- відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (професійного відбору);
- невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;
- виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо;
- залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);
- порушення технологічного процесу;
- порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо;
- порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів;
- порушення правил безпеки руху (польотів);
- незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності);
- незастосування засобів колективного захисту (за їх наявності);
- порушення трудової і виробничої дисципліни, зокрема:
- невиконання посадових обов’язків;
- невиконання вимог інструкцій з охорони праці;
- інші.
Психофізіологічні причини:
- алкогольне, наркотичне, токсикологічне отруєння;
- алкогольне, наркотичне, токсикологічне сп'яніння;
- низька нервово-психічна стійкість;
- незадовільні фізичні дані або стан здоров’я;
- незадовільний психологічний клімат у колективі;
- травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб;
- особиста необережність потерпілого;
- інші причини.
Читайте також: Стан виробничого травматизму в 2017 році
За інформацією Держпраці у Миколаївській області
