text
Служба охорони праці

Роботи підвищеної небезпеки: вимоги до підрядника

  • 15 січня 2018
  • 1323

Останнім часом почастішали нещасні випадки з неналежно оформленими працівниками, які виконували роботи підвищеної небезпеки, зокрема, на будівництві. До здійснення таких робіт часто допускаються підрядні (субпідрядні) організації та фізособи, які не мають відповідних дозволів, передбачених чинним законодавством. Які це має наслідки – читайте далі.

Дозволи на проведення робіт підвищеної небезпеки

Згідно з ч. 3 ст. 837 Цивільного кодексу України для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл. Зокрема, роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування з підвищеною небезпекою (ч. 3 ст. 21 Закону «Про охорону праці»).

Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні, анулювання дозволів визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеною небезпеки, затверджений постановою Кабміну від 26.10.2011 р. №1107.

Тобто, виконувати роботи підвищеної небезпеки на підставі договору підряду має право лише той підрядник, який одержав згідно з Порядком №1107 (далі – Порядок № 1107) відповідний дозвіл.

Роботи підвищеної небезпеки: вимоги до підрядника Читайте за темою: 

Залучення до виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі цивільно-правових договорів (далі – ЦПД) фізосіб, які не є суб’єктами одержання відповідного дозволу, це – не лише порушення вимог законодавства про охорону праці та промислову безпеку, а й нехтування правами найманих працівників на соціальні гарантії, загроза їх здоров’ю і життю.

Особи, які залучаються до виконання робіт на підставі цивільно-правових договорів, виконують роботи без відповідного навчання з питань охорони праці та, як правило, без належної професійної підготовки.

Якщо особа працює без трудового договору

В окремих випадках можливо укладання ЦПД для виконання робіт за певною професією, але за умови, що виконавці є приватними підприємцями.

Наприклад, ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV передбачено, що підприємство може користуватися послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

У статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 року № 1105-XIV визначено, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та в інших органах.

Також особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), підлягають страхуванню від нещасного випадку (ст. 35 Закону про соціальне страхування).

Водночас для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто працюють за ЦПД, передбачено добровільне страхування. Однак далеко не завжди такі працівники мають страховку.

Що ж відбувається, якщо особа отримає травму або загине, виконуючи роботи підвищеної небезпеки на підставі цивільно-правових договору? Розглянемо на конкретному прикладі.

7 вересня 2017 року під час виконання сантехнічних робіт з прокладки та спаювання пластикових труб у сокоочисному відділенні ТОВ «Іллінецький цукровий завод» працівник Р. загинув від ураження електричним струмом. Роботи здійснювались на власний ризик підрядника та його електроінструментом, виконував він їх згідно з цивільно-правовим договором.

Згідно з висновком комісії зі спеціального розслідування, встановлено, що Р. отримав травму під час виконання робіт згідно з цивільно-правовим договором, укладеним з ТОВ «Іллінецький цукровий завод». Враховуючи зазначене, нещасний випадок не визнано таким, що пов’язаний із виробництвом.

Якщо нещасні випадки не пов’язуються з виробництвом, потерпілі та їх сім’ї не отримують жодних соціальних гарантій та пільг, передбачених законодавством.

За інформацією Держпраці у Тернопільській області

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас у курсі всіх актуальних подій у сфері охорони праці!

Освітні заходи
Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Знову це надокучливе спливаюче вікно!

Дратує? А Ви зареєструйтеся і спробуйте ще раз!

Витратіть на РЕЄСТРАЦІЮ лише 57 секунд і СКАЧУЙТЕ шпаргалки для спеціаліста з охорони праці, інструкції з охорони праці, журнали реєстрацій інструктажів без обмежень.

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
і скачаю все
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Стаття призначена для професіоналів!

Підтвердіть свій статус професіонала —пройдіть швидку реєстрацію. Після цього Вам будуть доступні:

• професійні матеріали сайту

• шпаргалки для безпомилкової роботи

• вебінари та презентації від найкращих експертів з охорони праці

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І продовжити читання
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль