Враховуємо погодні умови на будівництві

23
Сучасне будівельне виробництво передбачає комплекс робіт, які проводяться цілорічно у різних погодних умовах, що інколи ускладнює проведення робіт

Загальна інформація

Як свідчить практика, внаслідок дії погодних умов, зокрема екстремальної рухомості, температури або підвищеної вологості повітря, на будівництві трапляються нещасні випадки, аварії та інші надзвичайні ситуації. У цьому разі єдиним шляхом запобігання виробничому травматизму є вживання організаційно-технічних заходів, які забезпечують умови безпечного ведення робіт.

Погодні умови значно впливають на технологію, якість та безпеку праці під час виконання будівельних робіт на відкритих просторах. Нерідко причиною нещасних випадків на будівництві стають саме несприятливі для виконання робіт погодні умови.

Згідно з Класифікатором причин нещасних випадків, який наведено у Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112, таку причину визначено кодом 07 «незадовільний стан виробничого середовища (перевищення гранично допустимих концентрацій (рівнів) небезпечних та шкідливих виробничих факторів)» і віднесено до технічних причин нещасних випадків[1].

Дані про погодні умови (температуру навколишнього повітря, опади, швидкість вітру) на об’єкті будівництва під час зварювальних, бетонних, антикорозійних робіт та робіт з монтажу будівельних конструкцій (згідно з ДБН А.3.1-5-96) реєструються у спеціальних журналах з обліку виконуваних видів робіт[2]

Нормативне регулювання

Порядок виконання робіт у певних погодних умовах визначено будівельними нормами і правилами (СНиП, ДБН), нормативно-правовими актами з охорони праці, проектно-технологічною документацією (проект виконання робіт, технологічні карти) та інструкціями з охорони праці.

Розглянемо, в яких нормативних документах регламентовано виконання будівельних робіт на відкритих просторах під впливом погодних умов:

  • вимоги до будівельного виробництва залежно від клімату визначено в СНиП 2.01.01-82;
  • екстремальні температуру, вологість повітря та рухомість повітря робочої зони як небезпечний і шкідливий фізичний виробничий чинник розглянуто у ГОСТ 12.0.003-74;
  • допустимий склад шкідливих речовин у повітрі робочої зони, у т. ч. на відкритих просторах, встановлено ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99;
  • класи умов праці за окремими показниками мікроклімату для відкритих просторів у теплу та холодну пору року визначено Гігієнічною класифікацією умов праці;
  • проектування будівельних конструкцій залежно від дії природних чинників (наприклад, снігового та вітрового навантаження, впливу ожеледиці та кліматичних температур) визначено СНиП 2.01.07-85*;
  • проектування бетонних і залізобетонних конструкцій, призначених для роботи в умовах систематичної дії підвищених температур 50 °С і вище, визначено СНиП 2.03.04-84.

Якщо погіршилися погодні умови

Відповідно до пункту 1.26 СНиП III-4-80* граничні величини температури повітря і швидкості вітру, за яких необхідно припинити виконання робіт на відкритому просторі, визначають місцеві органи влади. А підпунктом 4.5.11 Гігієнічної класифікації праці передбачено, що інформацію про погодні умови слід отримувати від територіальної метеослужби.

Згідно з пунктом 1.16 Правил № 62 невідкладні роботи на висоті при більш складних погодних умовах (інших температурах) виконуються за рішенням роботодавця, при цьому в проекті виконання робіт необхідно передбачити додаткові заходи безпеки, що відповідають цим умовам.

Відповідальність за своєчасне оповіщення про різке погіршення погодних умов (ураганний вітер, сильні опади тощо) всіх своїх підрозділів та субпідрядних організацій, які виконують роботи на виробничому об’єкті, покладається на керівника генпідрядної будівельної організації (п. 1.17 СНиП III-4-80*).

Несприятливими погодними умовами при мінусових температурах повітря вважаються…

такі співвідношення середньої щодобової температури повітря (t) і швидкості вітру (v):

  • t ≤ –36 °С, за будь-якого значення v;
  • t = –35…–26 °С при v ≥ 1,5 м/с;
  • t = –25…–16 °С при v ≥ 2,5 м/с;
  • t = –15…–10 °С при v ≥ 3,5 м/с

пункт 3.17 СНиП ІІ-89-80*

Враховуємо вітрове навантаження

Сучасні нормативні документи орієнтовані на оцінювання параметрів силового навантаження вітру за його швидкістю, що вимірюється у м/с у земної поверхні на висоті 10 м над відкритою та рівною поверхнею (п. 5.1 ГОСТ 1451-77). Також вітер характеризують силою, та направленням. Сила вітру вимірюється у балах. Для визначення сили вітру (як на морі, так на суші) синоптики застосовують шкалу Бофорта[3]. Шкалу бальності вітру та хвиль згідно з Правилами № 119 наведено у Таблиці 1.

Таблиця 1. Шкала бальності вітру та хвиль

Вітер

Опис явищ,
які супроводжують вітер

Сила вітру, бали

Швидкість вітру, м/с

Тиск вітру, кгс/см2

Сила хвилювання води, бали

Штиль

Дим підіймається прямовисно або майже прямовисно, листя нерухоме

0

0,05

0,02

0

Тихий

Рух флюгера непомітно

1

0,6–0,7

1,5

1

Легкий

Повівання вітру відчувається обличчям, листя шелестить, флюгер починає рухатись

2

1,8–3,3

4,1

1

Слабий

Листя і тонкі гілки дерев весь час коливаються, вітер розвіває легкі прапори

3

3,4–5,2

7,7

2

Помірний

Вітер здіймає пилюку, сухе листя та папір, рухає тонке гілля дерев

4

5,3–7,4

12,5

3

Свіжий

Гойдаються тонкі стовбури дерев, на воді з’являються хвилі з гребінцем

5

7,5–9,8

18,9

4

Сильний

Гойдаються товсті гілки дерев, гудуть телефонні проводи

6

9,9–12,4

27,9

5

Міцний

Гойдаються стовбури дерев, згинаються великі гілки, ходіння проти вітру ускладнене

7

12,5–15,2

38,7

6

Дуже міцний

Вітер ламає тонке гілля та сухі гілки дерев, ускладнює рух

8

15,3-18,2

55,6

7

Шторм

Незначні руйнування, вітер зриває димарі та черепицю

9

18,3–21,5

75,6

8

Сильний шторм

Значні руйнування, дерева вириваються з корінням

10

21,6–26,2

102,5

9

Ураган

Відбувається спустошення

12

більше 29

більше 135,7

більше 11

За несприятливих погодних умов, а саме при ожеледиці, дощу, снігопаді, грозі або тумані, які ускладнюють видимість у межах фронту робіт, не допускаються роботи на висоті, експлуатація вантажопідіймальних механізмів, бурових вишок, а також окремих видів робіт (див. Таблицю 2).

Таблиця 2. Види робіт, виконання яких не допускається у зв’язку з перевищенням допустимого параметру вітрового навантаження

з\п

Найменування робіт,

Допустимий параметр вітрового навантаження, м/с

Нормативне посилання

1

Монтажні, мулярні, покрівельні роботи на висоті; монтаж, демонтаж або переміщення бурових вишок (копрів)1

15
(сила вітру в 7 балів)

п. 17.2 СНиП ІІІ-4-80*

2

Робота вантажопідіймального крану, будівельного підйомника, бетонасосу. Роботи на антенно-щоглових спорудах

12

пп. 4.13.14, 3.3.106 Правил ЖКГ; пп. 6.5.126 СНиП ІІІ-4-80*

3

Верхолазні роботи та роботи з використанням риштувань; зварювальні роботи; електромонтажні роботи; монтаж елементів опалубки або інших подібних конструкцій з великою парусністю2 на висоті

10

пп. 5.1.34, 6.5.17, 6.6.13, 6.7.30, 6.11.3, 6.19.118, п 10.8, 15.5 Правил ЖКГ

п. 4.16, 12.13, пп. 7.3.10 СНиП ІІІ-4-80*

пп. 5.4.13 Правил № 269

Примітки.

1 На відкритих просторах переміщення бурової установки допускається при силі вітру до 5 балів (пп. 5.2.28 Правил безпеки ГР).

2 Межею «великої парусності» є величина площі елемента 5 м2 (пп. 5.1.4г Правил № 58)

Слід зазначити, що баштові крани з висотою до верху оголовка більше 15 м, козлові крани прогоном більше 16 м, портальні крани, перевантажувачі, а також кабельні крани обладнуються анемометром (або сигналізатором тиску вітру для кранів мостового типу), що автоматично вмикає звуковий сигнал у разі перевищення допустимої швидкості вітру робочого стану, зазначеної в паспорті крана (п. 4.11 Правил № 132).

Використання плавзасобів

До роботи в зимових умовах допускаються судна, що мають відповідний льодовий клас реєстру та задовольняють умовам праці при мінусових температурах.

Як правило, роботи з вилучення грунту у зимових умовах ведуться без перерви. У разі вимушеної перерви в роботі земснаряду черпаковий ланцюг і пульпопровід мають бути звільнені від ґрунту і води (п. 4.32–4.34 ВСН 34-91).

Відповідно до пунктів 5.7, 5.70 СНиП 3.02.01-87 допускається:

  • проведення робіт з використанням плавучих несамохідних земснарядів (класу Р) — при силі вітру до 4 балів та коливаннях води до 3 балів;
  • робота земснарядів водопродуктивністю 4000 м3/год і вище — при коливаннях води до 5 балів за наявності додаткового оснащення;
  • виконання днопоглиблювальних робіт у зимовий період — при швидкості вітру 5 м/с та середньодобової температури повітря не нижче –10 °С.

Не допускаються:

  • пальові роботи на ріках і водоймищах при коливаннях води понад 2 бали (п. 17.16 СНиП ІІІ-4-80*);
  • підводне бетонування при штормовому вітрі, коливаннях води та ожеледиці (пп. 6.5.151 Правил ЖКГ);

Крім того, перевезення людей на веслових або моторних (з підвісним чи стаціонарним мотором) шлюпках (човнах) допускається на відстань до 2 км з коливанням до 3 балів (пп. 5.6.7 Правил № 31).

Холодний і теплий періоди року

Холодний період року характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює 10 °С і нижче. Теплий період року характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря понад 10 °С.

додаток 1 до ГОСТ 12.1.005-88;
ДСН 3.3.6.042-99

Враховуємо температуру і вологість повітря

У нормативних актах, що регламентують проведення робіт залежно від коливання температури повітря, температуру вимірюють за шкалою Цельсія, де 0 °C відповідає температурі замерзання води, а 100 °C — температура кипіння води. Під вологістю повітря розуміють вміст водяної пари у повітрі та вимірюють його у відсотках.

У нормативно-правових актах галузі теплоенергетики існує таке поняття як розрахункова температура зовнішнього повітря — це середньодобова температура повітря у конкретному районі за найбільш холодну п’ятиденку року.

У паспорті кожного засобу виробництва має бути визначено його кліматичне виконання згідно з ГОСТ 15150-69. Наприклад, позначення кліматичного виконання «1» означає можливість експлуатації устатковання на відкритому повітрі, а «УХЛ» — у макрокліматичних умовах холодного клімату.

Захист працівників і засобів виробництва під час проведення робіт при мінусовій температурі

Необхідність захисту при мінусових температурах, зокрема, передбачена в інструкціях з охорони праці. Наприклад, під час проведення робіт на відкритому просторі при мінусових температурах не допускається братись незахищеною рукою за металеві поверхні. Норми видачі засобів індивідуального захисту для виконання робіт у холодну пору року передбачають видачу працівникам утепленого спецодягу та спецвзуття. Так, для виконання робіт із застосуванням хімічних речовин, що використовуються у зимових умовах (наприклад, для виконання бетонних та штукатурних робіт), працівники забезпечуються захисними рукавицями та окулярами (п. 7.4 ДСТУ Б.В.7-23-95).

При бетонних, штукатурних та інших роботах з використанням будівельних розчинів в умовах мінусових температур використовується спеціальна утеплена тара, підігрітий розчин з добавками, що прискорюють процес твердіння, або добавками, що знижують температуру замерзання. У штукатурних станціях, що мають приміщення для обслуговуючого персоналу, температура повітря має бути не нижче 5 °С та не вище 22 °С, а рухомість повітря — не більше 0,5 м/с (п. 5.11 ДСТУ Б В.2.8-8-96).

Фасадні роботи при мінусовій температурі проводяться з використанням утеплювальних пристроїв, наприклад, захисної плівки (пп. 6.21.52 Правил ЖКГ). Крім того, заборонено виконувати у зимових умовах роботи на висоті з використанням будівельних колисок, риштувань або пересувних вишок (пп. 6.21.54 Правил ЖКГ).

Під час виконання взимку монтажних робіт при будівництві кабельних ліній зв’язку над розчищеним котлованом (не на схилах та під уступами) встановлюють палатку. Палатку закривають та за допомогою паяльної лампи створюють у ній нормальну робочу температуру (не нижче 15 °С), а під час виконання робіт на схилах та під уступами використовують козирки (пп. 14.1.5 Правил № 85).

При роботі на відкритому просторі з температурою повітря –5 °С передбачаються побутові приміщенні для обігріву працівників. Кабіна будівельної машини для роботи у зимовий період має бути утеплена (температура повітря в кабіні — не нижче 15 °С).

Існує вимога щодо необхідності обладнання електричних шаф (наприклад, з апаратурою пристроїв керування, релейного захисту та автоматики, зв’язку і телемеханіки електролічильниками) пристроями електропідігрівання, які вмикаються у разі зниження температури навколишнього середовища нижче 5 °С (пп. 6.3.22 Правил ПТЕЕС).

Експлуатація будівельних та дорожніх машин

Будівельні матеріали транспортуються при температурі навколишнього повітря не нижче –30 °С за наявності захисту їх від дії атмосферних опадів (п. 13.38 ДБН Г.1-4-95). При температурі навколишнього повітря менше 0 °С робота будівельних машин переводиться на зимовий режим.

Для полегшення запуску двигуна у холодний період року майданчики для відкритого зберігання будівельних машин забезпечуються засобами для підігрівання двигунів (пп. 5.3.8 Правил № 5). Будівельні машини можуть обладнуватись індивідуальними пристроями для полегшення запуску двигуна за низьких температур (наприклад, автонавантажувачі вантажопідіймальністю понад 3000 кг, п. 4.1.13 Правил № 380).

У холодний період року в приміщеннях для зберігання, профілактичного обслуговування та ремонту транспортних засобів (коли вони не використовуються, в неробочий час) допускається температура повітря не менше 5 °С (п. 7.6 Правил № 5). При експлуатації засобів виробництва, в роботі яких використовується вода, при мінусових температурах навколишнього повітря вживаються заходи щодо запобігання замерзання води або використовується незамерзаюча робоча рідина — антифриз.

Норми та показники періодичності, трудомісткості і тривалості виконання технічного обслуговування та ремонту будівельних машин, які характеризують затрати праці, розробляють з урахуванням умов експлуатації будівельних машин на місцевості з дещо горбистою поверхнею до 1000 м, у II кліматичній зоні, з наробкою до 75% нормативу до капітального ремонту та парку машин чисельністю до 200 одиниць (п. 1.9 ДБН В.2.8-3-95), але залежно від природно-кліматичних умов підлягають корегування відповідно до даних, наведених у Таблиці 3 (додаток 4 до ДБН В.2.8-3-95).

Таблиця 3. Коефiцiєнти коригування показників періодичності та трудомісткості виконання технічного обслуговування і ремонту будівельних машин залежно вiд природно-кліматичних умов

Характеристика

Зона

Коефiцiєнт по

періодичності

трудомісткості

Помiрно-холодний

I

1,0

1,0

Помiрно-теплий, помiрно-теплий вологий, теплий вологий

II

1,0

0,9

Жаркий сухий, дуже жаркий сухий

III

0,9

1,1

Примітки.

Карту-схему температурних зон України наведено у додатку В до ДБН В.2.6 -31:2006.

2 Показники трудомісткості виконання технічного обслуговування і ремонту є середніми значеннями затрат праці на проведення всього комплексу підготовчих, основних та заключних робіт, включаючи випробування машин.

Експлуатація вантажопідіймальних кранів

Кліматичне виконання вантажопідіймальних кранів має встановлюватися відповідно до вимог нормативних документів та відповідати макрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватися. Вантажопідіймальні крани, що експлуатуються у нижчому макрокліматичному районі, мають використовуватися за наявності спеціального пристрою (наприклад, температурного реле), який унеможливлює експлуатацію крана у разі зниження температури, нижче зазначеної в його паспорті (пп. 4.11.30 Правил № 132).

Відповідно до додатка 2 до Правил № 132 допуск на зазор між рейками колій вантажопідіймального крана (при довжині рейки 12,5 м) у разі зміни температури на кожні 10 °С змінюється на 1,5 мм, а саме:

  • при температурі 20 °С — зазор між рейками має бути 3 мм;
  • при температурі 0 °С — 7,5 мм.

Експлуатація газових балонів

Допускається експлуатація газових балонів при температурі навколишнього середовища не вище 45 °С (п. 6.101 ДБН В.2.5-20-2001; пп. 4.7.11 Правил № 254). Хоча ГОСТ 949-73, ГОСТ 9731-79 та ГОСТ 12247-80 допускають експлуатацію балонів у межах температури навколишнього середовища від –50 °С до 60 °С, а ГОСТ 15860-84 — від –40 °С до 45 °С.

Відповідно до таблиці 8.6 Правил № 252 мінімально допустимий залишковий тиск (за манометром) в ацетиленовому балоні залежно від температури навколишнього повітря становить:

  • нижче 0 °С — 0,049 (0,5) МПа (кгс/см2);
  • 0…15 °С — 0,098 (1,0) МПа (кгс/см2);
  • 16…25 °С — 0,196 (2,0) МПа (кгс/см2);
  • 26…35 °С — 0,294 (3,0) МПа (кгс/см2).

Під час експлуатації балонів робочий тиску газу залежить від температури навколишнього повітря. Наприклад, згідно з ГОСТ 26460-85 тиск у балоні (для балонів з робочим тиском 200 МПа) під час його наповнення киснем при температурі повітря:

  • –20° С — не має перевищувати 158 МПа;
  • 0 °С — 179 МПа;
  • 20 °С — 200 МПа.

Згідно з додатком 6 до Правил № 56 тиск насичених парів хлору над рідиною закритої посудини при температурі повітря становить:

  • –20 °С — 0,178 МПа;
  • –10 °С — 0,271 МПа;
  • 0 °С — 0,381 МПа;
  • 10 °С — 0,521 МПа;
  • 20 °С — 0,695 МПа.

Технічне обслуговування балонів із вуглеводневим газом згідно з підпунктом 4.9.14 Правил № 254 проводиться:

  • при плюсових температурах навколишнього повітря — не рідше 1 раз на 3 місяці;
  • при мінусових — 1 раз на 1 місяць.

Проведення окремих видів робіт

Якщо температура навколишнього повітря перевищує норму, виконання окремих видів робіт не допускається (див. Таблицю 3).

Таблиця 3. Види робіт, виконання яких не допускається залежно від температури навколишнього повітря

з\п

Найменування робіт

Температура, за якої не допускається проведення робіт

Нормативне посилання

1

Робота на висоті

вище 35 °С або
нижче –20 °С

п. 1.16 Правил № 62

2

Ремонт покрівлі з використанням рулонного покриття

нижче 5 °С

пп. 4.2.23 Правил № 9

3

Вимірювання опору ізоляції та випробування ізоляції електрообладнання

нижче 5 °С

пп. 6.13.6 ПТЕЕС

4

Гідравлічне випробування (обпресування) теплових та водопровідних трубопроводів

нижче 0 °С

п. 10.3, 10.123 Правил № 177

5

Технічне опосвідчення балонів

нижче 12 °С

п.10.2.21 Правил № 104

Примітка. Пуск водяних мереж у зимовий період визначається відповідними нормативними документами, наприклад, підпунктом 8.6.4 Правил № 9. При цьому температура води у трубопроводі повинна бути від 5 °C до 40 °C.

При проведенні земляних робіт у мерзлих ґрунтах (за винятком піску) при середньодобовій температурі повітря нижче –2 °С допускається збільшувати висоту вертикальних стінок виїмки (без кріплення) на глибину промерзання ґрунту не більше ніж на 2 м (п. 3.16 СНиП 3.02.01-87).

Можливість та порядок зварювання при температурі навколишнього повітря нижче 0 °C встановлюються технічними умовами на виготовлення засобів виробництва (наприклад, вантажопідіймальних механізмів; пп. 4.3.5 Правил № 190, пп. 5.5.7 Правил № 132).

Відповідно до підпункту 4.1.7 ДБН В.3.1-1-2002 під час виконання монтажних робіт не допускаються ударні впливи на такі конструкції:

  • зварні стальні конструкції з межею текучості 390 МПа і менше при температурі нижче –25 °С;
  • стальні конструкції з межею текучості понад 390 МПа — при температурі нижче 0 °С.

Допускається зварювання під час монтажу та ремонту трубопроводів при температурі навколишнього повітря нижче 0 °C за наявності належних умов для зварника (захист від вітру, дощу, снігопаду). При цьому перед зварюванням метал прогрівають до температури вище 0 °C в місці зварного з’єднання.

Влаштування шарів дорожнього покриття у зимовий період дозволяється лише по земляному полотну, що повністю було збудоване та прийняте в експлуатацію в теплий період, тобто при плюсових температурах (п. 5.3 ДБН В.2.3-4-2000). Щебеневі, гравійні, шлакові та грунто-щебеневі шари доцільно влаштовувати при плюсових температурах повітря.

Роботи при мінусових температурах згідно з пунктом 15.22 ДБН В.2.3-4-2000 можуть вестися з урахуванням таких особливостей технології та організації:

  • при температурі повітря від 0 °С до –5 °С тривалість робіт з розподілу, профілюванню та ущільненню матеріалу з вологістю до 3% не має перевищувати 4 год., а при нижчій температурі — 2 год.;
  • при вологості матеріалу понад 3% його слід обробляти розчинами хлористих солей кальцію та натрію кількістю 0,3–0,5% за масою;
  • ущільнення кам’яних матеріалів при мінусовій температурі слід проводити без додаткового зволоження;
  • рух транспортних засобів по конструктивному шару дозволяється відкривати лише після повного його ущільнення;
  • у період відлиг, а також перед весняним відтаюванням шари слід очистити від снігу, льоду та забезпечити відведення води;
  • досипання матеріалу та виправлення деформацій шару слід проводити лише після просихання земляного полотна та щебеневого шару.

Вологість повітря —

це вміст водяної пари у повітрі. Вологість повітря є одним з найважливіших параметрів атмосфери, що визначає погоду. Існує 2 способи кількісної оцінки вологості:

  • абсолютна вологість — маса водяної пари, що утримується в одиницях об’єму повітря;
  • відносна вологість — відношення абсолютної вологості до її максимального значення при даній температури.

При 100% відносної вологості в повітрі може відбутися конденсація водяних пар з утворенням туману та випаданням води

Не допускається використання електропідігрівання при мулярних роботах у вологу погоду та відлигу (пп. 6.4.42 Правил ЖКГ), електропрогрівання бетону з добавками, що виділяють газ (п. 7.11 ДСТУ Б.В.7-23-95).

Найбільш ефективним заходом безпеки при електрозварюванні в умовах підвищеної вологості є використання обмежувача напруги холостого ходу. Під час підвищеної вологості чи спеки використовується електроінструмент з безпечною напругою живлення (не вище 12 В).

За несприятливих погодних умов (сильний туман, мокрий сніг, ожеледиця тощо) проводиться додатковий (позачерговий) огляд розташованих зовні приміщень електричних шаф (пп. 6.3.33 ПТЕЕС).

Перелік основних нормативно-правових актів з охорони праці, що висувають вимоги до виконання будівельних робіт на відкритому просторі під впливом погодних умов

  • Правила № 5    Правила охорони праці на автомобільному транспорті, затверджені наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 13 січня 1997 р. № 5
  • Правила № 9    Правила технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 січня 1999 р. № 9 (із змінами та доповненнями)
  • Правила № 31 Правила безпеки праці під час проведення робіт з будівництва мостів, затверджені наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 9 березня 1998 р. № 31
  • Правила № 56 Правила охорони праці при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 12 березня 2010 р. № 56
  • Правила № 58 Правила безпечного виконання робіт при спорудженні об’єктів з монолітного бетону та залізобетону, затверджені наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 14 березня 1997 р. № 58
  • Правила № 62 Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 р. № 62, зареєстровано в Мін’юсті 4 червня 2007 р. за № 573/13840
  • Правила № 78 Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на об’єктах оптової торгівлі, затверджені наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 8 травня 1996 р. № 78
  • Правила № 85 Правила безпеки при роботах на кабельних лініях зв’язку і проводового мовлення, затверджені наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 17 травня 2006 р. № 85
  • Правила № 104               Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджені наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 18 жовтня 1994 р. № 104 (із змінами та доповненнями)
  • Правила № 119               Правила охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, затверджені наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 13 липня 2005 р. № 119, зареєстровано в Мін’юсті 22 вересня 2005 р. за № 1084/11364 (із змінами та доповненнями)
  • Правила № 132               Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 р. № 132, зареєстровано в Мін’юсті 9 липня 2007 р. за № 784/14051
  • Правила № 177               Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджені наказом Комітету з нагляду за охороною праці України від 8 вересня 1998 р. № 177, зареєстровано в Мін’юсті 7 жовтня 1998 р. за № 636/3076 (із змінами та доповненнями)
  • Правила № 190               Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 1 вересня 2008 р. № 190, зареєстровано в Мін’юсті 7 жовтня 2008 р. за № 937/15628
  • Правила № 252               Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 р. № 252
  • Правила № 254               Правила безпеки систем газопостачання України, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 1 жовтня 1997 р. № 254, зареєстровано в Мін’юсті 15 травня 1998 р. за № 318/2758 (із змінами та доповненнями)
  • Правила ПТЕЕС               Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 р. № 258, зареєстровано в Мін’юсті 25 жовтня 2006 р. за № 1143/13017
  • Правила № 269               Правила охорони праці під час будівництва і експлуатації міських вулиць та доріг, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 6 жовтня 2000 р. № 269
  • Правила № 308               Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 31 грудня 2008 р. № 308, зареєстровано в Мін’юсті 3 лютого 2009 р. за № 103/16119
  • Правила безпеки ГР    Правила безпеки при геологорозвідувальних роботах, затверджені Міністерством геології СРСР, 1990 рік (НПАОП 74.2-1.02-90)
  • Правила ЖКГ   Правила з охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства, затверджені Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству, 1990 рік (НПАОП 45.2-1.02-90)
  • Гігієнічна класифікація праці      Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2001 р. № 528
  • ВСН 34-91           Правила производства и приемки работ на строительстве новых, реконструкции и расширении действующих гидротехнических морских и речных транспортных сооружений, утвержденные Министерством транспортного строительства СССР, 1991 год
  • ГОСТ 12.0.003-74            ГОСТ 12.0.003-74* «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация»
  • ГОСТ 12.1.005-88            ГОСТ 12.1.005-88 «Система стандартов безопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»
  • ГОСТ 12247-80  ГОСТ 12247-80 «Баллоны стальные бесшовные большого объема для газов на Рр≤31,4 и 39,2 МПа (320 и 420 кг/cм2). Технические условия»
  • ГОСТ 1451-77    ГОСТ 1451-77 «Краны грузоподъемные. Нагрузка ветровая. Нормы и метод определения»
  • ГОСТ 15150-69  ГОСТ 15150-69 «Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды»
  • ГОСТ 15860-84  ГОСТ 15860-84 «Баллоны стальные сварные для сжиженных углеводородных газов на давление до 1,6 МПа. Технические условия»
  • ГОСТ 9356-75    ГОСТ 9356-75 «Рукава резиновые для газовой сварки и резки металлов. Технические условия»
  • ГОСТ 949-73      ГОСТ 949-73 «Баллоны стальные малого и среднего объема для газов на Рр≤19,6 МПа (200 кг/cм2). Технические условия»
  • ГОСТ 9731-79    ГОСТ 9731-79 «Баллоны стальные бесшовные большого объема для газов Рр≤24,5 МПа (250 кг/cм2). Технические условия»
  • ДБН А.3.1-5-96                ДБН А.3.1-5-96 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва»
  • ДБН В.2.3-4-2000            ДБН В.2.3-4-2000 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги»
  • ДБН В.2.5-20-2001         ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне устаткування будівель і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Газопостачання»
  • ДБН В.2.6 -31:2006         ДБН В.2.6-31:2006 «Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель»
  • ДБН В.2.8-3-95 ДБН В.2.8-3-96 «Будівельна техніка, оснастка ,інвентар та інструмент. Технічна експлуатація будівельних машин»
  • ДБН В.3.1-1-2002            ДБН В.3.1-1-2002 «Ремонт і підсилення несучих і огороджувальних будівельних конструкцій і основ промислових будинків та споруд»
  • ДБН Г.1-4-95     ДБН Г.1-4-95 «Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві»
  • ДСН 3.3.6.042-99            ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджені постановою Головного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 р. № 42
  • ДСТУ Б В.2.7-112-2002  ДСТУ Б В.2.7-112-2002 «Будівельні матеріали. Цементи. Загальні технічні умови»
  • ДСТУ Б В.2.8-8-96           ДСТУ Б В.2.8-8-96 «Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Машини та обладнання для механізації штукатурних робіт в будівництві»
  • ДСТУ Б.В.2.7-23-95        ДСТУ Б.В.2.7-23-95 «Будівельні матеріали. Розчини будівельні. Загальні технічні умови»
  • СНиП 2.01.01-82              СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика»
  • СНиП 2.01.07-85*           СНиП 2.01.07-85* «Нагрузки и воздействия»
  • СНиП 2.03.04-84              СНиП 2.03.04-84 «Бетонные и железобетонные конструкции, предназначенные для роботы в условиях воздействия повышенных и высоких температур»
  • СНиП 2.04.05-91              СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционтрование»
  • СНиП 2.09.04-87              СНиП 2.09.04-87 «Административные и бытовые здания»
  • СНиП 3.02.01-87              СНиП 3.02.01-87 «Земляные сооружения, основания и фундаменты»
  • СНиП 3.03.01-87              СНиП 3.03.01-87 «Несущие и ограждающие конструкции»
  • СНиП ІІ-89-80* СНиП ІІ-89-80* «Генеральные планы промышленных предприятий»
  • СНиП ІІІ-4-80*  СНиП ІІІ-4-80* «Техника безопасности в строительстве» (НПАОП 45.2-7.02-80)[1]
 

[1] Відповідно до наказу Мінрегіонбуду України від 27.01.2009 № 45 з 1 грудня 2010 року набирає чинності ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» та вважається таким, що не застосовується на території України, СНиП III-4-80*. Але є юридичною колізією те, що СНиП III-4-80* присутній у Покажчику нормативно-правових актів з питань охорони праці, затвердженому наказом Держгірпромнагляду від 07.07.2009 № 109 (НПАОП 45.2-7.02-80), а новий ДБН А.3.2-2-2009 на заміну СНиП III-4-80* не внесено до цього Покажчика.

 

[1] Наприклад, «Правила охраны труда при работе на высоте», затверджені постановою Мінпраці Республіки Білорусь від 28.04.2001  № 52, прямо передбачають, що однією з причин падіння робітників з висоти можуть бути метеорологічні причини — сильний вітер, екстремальна температура, дощ, сніг, туман, ожеледиця.

[2] Див. додаток 2 до ДБН А.3.1-5-96 на диску «Нормативні акти», № 06/2010.

[3] Шкала Бофорта 1963 року має шкалу від 0 до 13 балів, а 1946 року — від 0 до 17 балів.



Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Свіжий номер журналу

Серпневий Довідник вже на сайті

«Наказ про дії персоналу під час аварій та нещасних випадків»

ЖУРНАЛИ ДЛЯ СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ





© Служба охорони праці, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

Свідоцтво про державну реєстрацію
КВ 14788-3759 Р від 17.06.2008


  • Ми в соцмережах
Якщо я скачаю файл без реєстрації, чи стану я Піратом?

Ми б на Вашому місці так не ризикували!

Витратіть на РЕЄСТРАЦІЮ лише 57 секунд і СКАЧУЙТЕ шпаргалки кадровика, форми, зразки та бланки кадрових документів без обмежень.



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І продовжуйте скачування!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Що? Вже йдете? І не дочитаєте?





Щоб повернутися до статті, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ НА ПОРТАЛІ. Це займе не більше 1 хв — натомість надалі читатимете ще більше статей, запитань та відповідей.



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І не відволікайтеся!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль