-

Розслідування пожеж

30 червня 2020
7786
Середній бал: 5 із 5

В яких нормативних актах встановлено порядок розслідування пожеж, як здійснюється облік пожеж та визначаються матеріальні збитки від них — розповідаємо у статті.

Нормативне регулювання

Пожежею називають неконтрольований процес знищення чи пошкодження майна вогнем, що супроводжується чинниками, які створюють небезпеку для навколишнього середовища, людей та тварин. Таке визначення дає стаття 2 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі — Кодекс).

Пожежна безпека досягається шляхом проведення організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки працівників, зниження майнових втрат та створення умов для швидкого гасіння пожеж.

Як уникнути штрафів за порушення вимог пожежної безпеки

Частиною першою ст. 130 Кодексу встановлено, що суб’єкти господарювання розробляють та затверджують плани реагування на надзвичайні ситуації в межах юрисдикції суб’єкта, а при чисельності працівників 50 і менше осіб — інструкції щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій. Також  розробляється відповідний план локалізації і ліквідації наслідків аварій та вчиняються інші дії, передбачені законодавством.

Порядком обліку пожеж та їх наслідків (пункти 7, 8), затвердженим постановою КМУ від 26.12.2003 № 2030 (далі — Порядок обліку), встановлено що:

  • міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації зобов’язані вести первинний облік пожеж на об’єктах, що належать до сфери їх управління, перебувають у власності чи оренді (якщо інше не визначено договором оренди) та інформувати ДСНС України про всі випадки пожеж і надавати необхідні матеріали під час їх розслідування;
  • документом про засвідчення факту пожежі, є акт, який підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, зокрема представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об’єкта та потерпілий. Форма такого акта затверджена наказом МВС України від 14.06.2017 № 503 «Про затвердження форми звітності № 1-ППО (місячна) «Звіт про пожежі та їх наслідки» та форми акта про пожежу».

Порядок розслідування пожеж

Розслідування пожеж регламентуються Порядком спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов’язаних з пожежами (далі — Порядок спільних дій), затвердженим наказом МВС України від 24.07.2017 № 621.

Відповідно до вимог вказаного Порядку спільних дій:

  • органи поліції проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на виявлення, фіксацію та збирання доказів, установлення обставин виникнення пожеж, а також умов, що призвели до їх виникнення, установлення осіб, причетних до вчинення правопорушень та їх притягнення до відповідальності згідно з вимогами чинного законодавства, а також забезпечення відшкодування збитків, завданих потерпілим;
  • територіальні органи ДСНС залучаються для встановлення причин виникнення пожеж, а також обставин і умов, що сприяли їх виникненню.

Керівники структурних та територіальних підрозділів Головного управління національної поліції, а також структурних підрозділів територіальних органів ДСНС у межах повноважень забезпечують виїзди слідчо-оперативних груп поліції (далі — СОГ), уповноважених посадових осіб ДСНС та її територіальних органів на кожну пожежу.

Після прибуття на місце пожежі члени СОГ з’ясовують обставини щодо виникнення та розвиток пожежі, місце виникнення, час, умови перебігу та причини вчинення правопорушення, встановлюють свідків, прикмети осіб, які причетні до виникнення пожежі, забезпечують фіксацію доказової інформації а також встановлюють інші обставини.

Для участі в огляді місця пожежі обов’язково залучаються спеціалісти з гасіння, ліквідації та дослідження пожежі, за потреби можуть залучатися відповідні спеціалісти газового господарства, енергонагляду та технічного нагляду, з ремонту побутової техніки, з контролю за устаткуванням, ремонтом та експлуатацією систем пічного опалення тощо.

Порядком спільних дій також затверджена форма протоколу огляду місця події, пов’язаного з пожежею, та надано окремі роз’яснення щодо його заповнення.

Слід також зазначити, що  у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на підприємстві утворюється комісія з розслідування таких випадків відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженому постановою КМУ від 17.04.2019 № 337.

Медичні заклади незалежно від форми власності зобов’язані протягом доби повідомити територіальні органи ДСНС про звернення чи доставку до них для надання медичної допомоги осіб з тілесними ушкодженнями чи отруєнням, отриманими під час пожежі (її вторинних проявів), або тих, що померли  від травм і впливу небезпечних факторів  пожежі, з поданням висновку про причину смерті.

Також страхові організації незалежно від  форми власності зобов’язані у 3-денний строк письмово повідомляти територіальні органи  ДСНС про звернення до них юридичних та фізичних осіб із заявою про страховий випадок, спричинений пожежею.

Ведення обліку пожеж

Стаття 131 Кодексу зобов’язує вести єдиний облік надзвичайних ситуацій у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку (постанова КМУ від 26.12.2003 № 2030).

Метою ведення обліку пожеж є аналіз обставин та умов їх виникнення, оцінка стану пожежної безпеки об’єктів, можливість прогнозування ситуації в майбутньому, створення запобіжних заходів для підвищення безпеки населення, а також забезпечення цілісності матеріальних цінностей.

Обліку підлягають особи, загиблі внаслідок пожеж, та травмовані на пожежах.

Згідно з пунктом 3 Порядку обліку загиблий унаслідок пожежі — це особа, смерть якої:

  • має прямий причинний зв’язок з пожежею (від тілесних ушкоджень, одержаних унаслідок впливу основних небезпечних факторів пожежі, вторинних проявів небезпечних факторів пожежі, а також механічних порушень анатомічної цілісності організму, отриманих під час евакуації з місця пожежі та її гасіння);
  • настала безпосередньо під час пожежі або протягом одного місяця з дня отримання травм на пожежі, що встановлено на підставі висновку судово-медичної експертизи або результатів лікарського обстеження.

Травмований на пожежі є особою, що зазнала тілесних або інших ушкоджень внаслідок впливу небезпечних факторів пожежі (її вторинних проявів), а також механічних  порушень анатомічної цілісності організму, отриманих під час евакуації з місця пожежі та її гасіння, що підтверджено довідкою з лікувального закладу.

Визначення матеріальних збитків від пожеж

Визначення розміру збитків є одною зі складових частин розслідування пожеж. Матеріальні втрати від пожежі визначаються сумою прямих і побічних збитків за цінами, що діють на час виникнення пожежі. Облік прямих і побічних збитків ведеться окремо.

Збитки від пожежі визначаються незалежно від того, підлягають вони відшкодуванню чи ні.

Прямі збитки, завдані внаслідок знищення пожежею основних фондів, визначаються за залишковою вартістю з урахуванням останньої переоцінки (за винятком вартості залишків).

Побічні збитки визначаються на підставі довідки, складеної згідно з документами бухгалтерського обліку. Відповідальність за достовірність відомостей про збитки несуть особи, які подали таку довідку. У разі відсутності документів про побічні збитки їх розмір визначається за методикою, що розробляється відповідним центральним органом виконавчої влади з урахуванням специфіки його діяльності.

Прямі та побічні збитки, завдані пожежею фізичним особам, визначаються на підставі відомостей страхових організацій, витягів із рішень судових органів, а також документів чи письмових заяв власників майна.

Контроль за веденням обліку пожеж на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях здійснюється центральними органами виконавчої влади.

Відповідальність за достовірність інформації про випадки пожежі несуть керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій в установленому порядку. 

logo