-

Розслідування професійних захворювань на виробництві

16 грудня 2021
18515
Середній бал: 5 із 5
юрист-практик, експерт з питань охорони праці

У статті розповімо про передбачений законодавством порядок розслідування професійних захворювань на виробництві, зокрема про обов’язки роботодавця та комісії з розслідування. Також ви зможете скачати чинні Акти за формою П-3 і П-4, які знадобляться під час проведення розслідування професійного захворювання.

Порядок розслідування професійних захворювань на виробництві

Розслідування професійних захворювань відбувається відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі — Порядок № 337), затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337. Документ залишається чинним і в 2022 році. Згідно з Порядком усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Гостре професійне захворювання (отруєння) — це захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру. Це можуть бути інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання або навіть смерть працівника.

На відміну від гострого профзахворювання, хронічне професійне захворювання або отруєння — це захворювання, яке виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника виключно або переважно через вплив шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, пов’язаних iз роботою.

Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв’язку захворювання з умовами праці згідно з Порядком № 337 та Переліком професійних захворювань, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2000 № 1662.

Хронічне профзахворювання не завжди супроводжується втратою працездатності. Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідуються як хронічні професійні захворювання (отруєння).

Встановлення зв’язку захворювання з умовами праці

Якщо виникає підозра на виникнення у працівника хронічного професійного захворювання, заклад охорони здоров’я направляє його на консультацію до лікаря-профпатолога області або міста. Для встановлення остаточного діагнозу та зв’язку захворювання з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу лікар-профпатолог направляє хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я, якому МОЗ надало право встановлювати остаточний зв’язок захворювання з умовами праці.

Там хворий проходить лікарсько-експертну комісію, склад якої затверджує керівник закладу охорони здоров’я. Саме висновок цієї комісії може підтвердити професійний характер хронічного захворювання або отруєння.

Пам’ятайте! Перелік установ, що мають право встановлювати остаточний діагноз хронічних професійних захворювань, затверджується МОЗ і переглядається кожні п’ять років.

За наявності ознак стійкої втрати професійної працездатності внаслідок хронічного професійного захворювання (отруєння) працівника направляють на огляд до медико-соціальної експертної комісії для встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності. Таке направлення видає заклад охорони здоров’я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства, де працює хворий, або заклад охорони здоров’я за місцем його проживання.

Що чекає на роботодавця, який приховав нещасний випадок

На підставі яких даних встановлюється профзахворювання

Рішення про зв’язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у:

  • трудовій книжці — для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів;
  • виписці з амбулаторної картки (форма 025/у);
  • історії хвороби за весь період спостереження;
  • направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря-профпатолога;
  • санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці;
  • інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством, у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння);
  • висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби);
  • акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

Висновок лікарсько-експертної комісії про наявність або відсутність хронічного професійного захворювання (отруєння) видається працівникові, а його копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології області або міста за місцем роботи або проживання працівника та робочому органові Фонду соціального страхування (далі — Фонд).

У зазначеному висновку, крім діагнозу, обов’язково зазначаються відомості про наявність або відсутність професійного захворювання та придатність або непридатність до роботи за професією у несприятливих (шкідливих) умовах праці.

Порядок повідомлення про професійні захворювання

Профпатологічний заклад охорони здоров’я стосовно кожного хворого складає повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається:

  • керівникові підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);
  • територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд за підприємством;
  • робочому органові Фонду соціального страхування за фактичним місцезнаходженням підприємства;
  • профпатологу, який направив хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я.

Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

Якщо хворий працював на кількох підприємствах, де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), повідомлення за формою П-3 надсилається на останнє підприємство, де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння).

У разі реорганізації підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), повідомлення за формою П-3 надсилається його правонаступникові, а у разі ліквідації підприємства без правонаступника — місцевій держадміністрації за місцем реєстрації підприємства.

Розслідування професійних захворювань на виробництві
Георгій Лесенкоексперт із охорони праці, Київ
Вимоги ДСТУ ISO 45001:2019 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» потребують повного переосмислення підходів до того, як побудувати систему менеджменту.

Створення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання

Після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. До її складу входять представники:

  • територіального органу Держпраці (голова комісії);
  • закладу охорони здоров’я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства, де працює хворий, або за місцем його проживання, якщо він не працює;
  • роботодавця;
  • первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;
  • вищого органу профспілки;
  • робочого органу Фонду соцстраху за фактичним місцезнаходженням підприємства.

У разі потреби до складу комісії можуть входити і представники інших органів.

Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім’я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Роботодавець зобов’язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування:

  • відомості про професійні обов’язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху);
  • необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці;
  • матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;
  • приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння);
  • результати медичних оглядів працівників (працівника), інші матеріали.

Крім того, керівник підприємства зобов’язаний всебічно сприяти роботі комісії, надати їй відокремлене приміщення, забезпечити комісію засобами зв’язку, друкування, та за необхідності — транспортними засобами.

Термін проведення розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння)

Розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об’єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Порядок розслідування професійних захворювань комісією

Комісія з розслідування розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання зобов’язана:

  • розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);
  • розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів;
  • провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);
  • скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства, територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів Фонду та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання.

Крім того, члени комісії можуть одержувати письмові пояснення посадових осіб й інших працівників з питань, пов’язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння). У разі потреби вони вимагають проведення додаткових досліджень на робочому місці та беруть участь у них, а також вивчають первинну медичну документацію хворого.

Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання

За результатами розслідування комісія протягом трьох днів після його закінчення складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4. Цей документ повинен містити основні умови, обставини і підстави настання захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення поліпшення загальних умов праці. Також у ньому встановлюються особи, дії яких призвели до створення загрози.

Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, протягом доби затверджує керівник територіального органу Держпраці та завіряє печаткою.

Розслідування професійних захворювань на виробництві Важливо! Акт мають підписати голова комісії з розслідування та всі її члени. Якщо хтось із членів не згоден із змістом акта, він підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід’ємну частину.

Робота у вихідні та святкові дні
Валерій Бунчукінженер з охорони праці ТОВ «Лайф», Київ
Контроль за станом охорони мають здійснювати керівники та відповідальні особи всіх рівнів управління виробництвом. Допоможуть його належним чином організувати п’ять унікальних додатків, які розробив фахівець у сфері охорони праці Вам у поміч

Акт за формою П-4 складається протягом трьох днів після закінчення розслідування у семи примірниках. Роботодавець повинен його надіслати:

  • територіальному органові Держпраці;
  • хворому;
  • робочому органові Фонду;
  • первинній організації відповідної профспілки або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня);
  • вищому профспілковому органу;
  • лікарю-профпатологу, який направив хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я;
  • підприємству.

Усі матеріали розслідування разом з актом П-4 зберігається на підприємстві, в територіальному органі Держпраці та робочому органі Фонду протягом строку, визначеного типовими та галузевими переліками видів документів, затверджених відповідно до законодавства. В інших організаціях вони мають зберігатися не менше строку, передбаченого для вжиття визначених в акті П-4 профілактичних заходів.

Реєстрація та ведення обліку випадків гострих та хронічних професійних захворювань здійснюються роботодавцем у журналі обліку гострих та хронічних професійних захворювань.

Профілактичні заходи щодо запобігання виникненню професійних захворювань

Керівник підприємства повинен у п’ятиденний строк після закінчення розслідування проаналізувати матеріали перевірки та прийняти рішення щодо вжиття заходів, необхідних для подальшого запобігання виникнення подібних захворювань. Про вчинення запропонованих комісією профілактичних заходів роботодавець письмово інформує територіальний орган Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством, та робочий орган Фонду протягом зазначеного в акті за формою П-4 строку.

Контроль за своєчасністю та об’єктивністю проведення перевірки підстав настання професійних захворювань, документальним оформленням, вжиттям заходів щодо усунення зазначених причин здійснюють установи державного санітарно-епідеміологічного контролю, робочі органи виконавчої дирекції Фонду соцстрахування, профспілки або уповноважені найманими співробітниками особи з питань охорони праці у межах їх компетенції.

⚡ Як організувати профілактичні заходи проти коронавірусу на підприємстві

logo