Виробнича вібрація: охорона праці

7 червня 2021
14768
Середній бал: 5 із 5
юрист-практик, експерт з питань охорони праці

Що таке виробнича вібрація? В якому нормативному акті містяться санітарні норми виробничої вібрації. Яка існує класифікація виробничої вібрації та методика її вимірювання. Детальніше про виробничу вібрацію — у статті.

Деякі з виробничих процесів тісно пов’язані з вібраційними коливаннями. Джерелом вібрації може бути пневматичне, механічне, а також електричне обладнання та інструменти обертального або ударного типу.

Як запобігти професійним захворюванням, які спричинив виробничий шум

Що таке виробнича вібрація

Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 № 39 (далі – ДСН 3.3.6.039-99).

Згідно з документом вібрація ділиться на локальну та загальну. Загальна вібрація – це вібрація, яка передається людині через опорні поверхні тіла. 

Локальна вібрація – це вібрація, яка передається через руки працюючих при контакті з ручним механізованим інструментом, органами керування машинами і обладнанням, деталями, які обробляються тощо.

Виробнича вібрація може бути зумовлена недостатньо сильною віброізоляцією й амортизацією обладнання та сільськогосподарських і транспортних машин. Вона здатна завдати серйозної шкоди людському здоров’ю, зокрема спричинити:

  • струс мозку;
  • збої у роботі серця;
  • розлади нервової та судинної систем;
  • приступи перевтоми тощо.

Нав’язливий виробничий шум та вібрація частотою більше ніж 200 Гц серйозно виснажують хитку нервову систему та спричиняють збільшене психічне навантаження.

Санітарні норми виробничої вібрації

Відповідні санітарні норми поширюються як на загальну, так і на локальну вібрацію, що мають вплив на робітника під час його трудової активності. Виняток становлять роботи на водному, залізничному, а також повітряному транспорті. 

Санітарні норми встановлюють:

  • класифікацію виробничих вібрацій;
  • методи гігієнічної оцінки виробничих вібрацій;
  • параметри, які нормуються, та їх допустимі величини;
  • вимоги до вимірювань на робочих місцях;
  • основні заходи профілактики.

Дотримання санітарних норм є обов’язковим для кожного відомства, об’єднання, міністерства, підприємства, організації незалежно від форми власності. Дотримуватися їх зобов’язані як громадяни, так і організації, що спеціалізуються на виготовленні та експлуатації вібронебезпечного обладнання, інструментів і механізмів.

У нормативно-технічних документах мають бути враховані усі вимоги наведених вище норм. Йдеться про загальноприйняті стандарти, технічні умови, будівельні методичні вказівки, інструкції тощо.

Виробнича вібрація загальної дії

Вібрацію загальної дії залежно від джерела її походження поділяють на такі категорії:

  1. Транспортна вібрація – коливання, що впливають на людину, яка перебуває в умовах робочих місць причіпних чи самохідних машин. Йдеться про транспортні засоби, що коливаються під час руху по дорогах чи іншій місцевості, а також у процесі їх розробки. Серед осередків транспортної вібрації:
  • промислове та сільськогосподарське самохідне устаткування (комбайни);
  • вантажні автомобілі (скрепери, тягачі, грейдери а також котки);
  • транспорт гірничошахтний, який належить до самохідного рейкового, наприклад, машини для прибирання снігу.

Скачайте Примірне положення про організацію руху транспорту територією підприємства

  1. Транспортно-технологічна вібрація належить до другої категорії впливу на робітника, який перебуває в робочих умовах, де рухливість дуже обмежена. Йдеться про устаткування, що здійснює рух лише спеціальними поверхнями на виробництві, в умовах робочих майданчиків. До осередків таких коливань можна зарахувати робочі екскаватори, наприклад, роторного виду, будівельну та промислову кранову техніку, устаткування для загрузки мартенів, комбайни гірничого призначення, бурильні каретки самохідного типу, укладачі бетону, шляхові машини та інше устаткування.
  2. Технологічна вібрація належить до ІІІ категорії впливу на людину в робочих умовах. Вона здатна поширюватися на устаткування стаціонарного призначення та на робочі поверхні, яким не властиве дрижання. Джерелами коливань такої дії можуть бути метало- та деревообробне устаткування, робочі верстати, різноманітне ковальське та пресувальне обладнання, ливарні машини, установки стаціонарного електричного виду дії, вентилятори та насоси. Технологічну вібрацію також викликають бурові агрегати для впорядкування свердловин, різноманітні машини для тваринництва, верстати та установки для очищення зерна і його сортування (сушарні), будівельне обладнання (за винятком бетоноукладачів), устаткування нафтохімічної та хімічної галузей тощо.

Типи загальної технологічної вібрації

Залежно від місця поширення загальні технологічні коливання поділяють на такі, що виникають в умовах:

  • постійного робочого місця на підприємствах;
  • їдалень, побутових та складських приміщень, де не властива виробнича вібрація як така;
  • конструкторських бюро, в заводоуправліннях, медпунктах, лабораторіях, у робітничих приміщеннях, пунктах, обладнаних для навчальних потреб, у приміщеннях контор, а також у робочих кімнатах для спеціалістів розумової праці.

Локальна вібрація та її джерела

За типом утворення локальні коливання поділяють на такі:

  • від механізованого ручного інструменту та елементів керування відповідним обладнанням і машинною технікою;
  • від інструментів ручного використання без двигунів та складових, що перебувають в обробці.

За напрямком поширення загальну вібрацію характеризують з урахуванням осей ортогональної системи координат (X3, Y3, Z3). Її поділяють на ту, що поширюється:

  • перпендикулярно опорним поверхням тіла у вертикальному напрямку – вісь Z3;
  • у поздовжньо-горизонтальному напрямку (груди-спина) – вісь X3;
  • у поперечно-горизонтальному напрямку (від плеча до плеча) – вісь Y3.

За напрямком дії локальну вібрацію також характеризують з урахуванням осей ортогональної системи координат (Xл, Yл, Zл). Її поділяють на ту, що діє:

  • вздовж осі Xл, яка паралельна осі місця тримання джерела вібрації (керма, держака, важелів керування тощо);
  • вздовж осі Zл (паралельна передпліччю руки працівника) й осі Yл і перпендикулярна осям Xл та Zл.

Напрями осей вібрації

Поділ вібрації за її часовими характеристиками

Залежно від часових характеристик наведені вище типи вібрацій можна поділити на такі:

  • постійної дії, для яких величина віброшвидкості або віброприскорення змінюється менше ніж у два рази (близько 6 дБ) за одну робочу зміну;
  • непостійної дії, для яких величина віброшвидкості або віброприскорення змінюється не менше ніж у 2 рази (6 дБ та більше) за зміну.

Вібрації непостійної дії бувають:

  • коливного типу дії, рівень яких змінюється у часі безперервно;
  • переривчастого типу, за яких контакт із вібрацією під час роботи може перериватися, а період таких інтервалів може бути більше за 1 с;
  • імпульсні коливання, які складаються з одного або кількох вібраційних впливів (удари), кожен довжиною менше ніж 1 с, за частоти їх дії менше ніж 5,6 Гц.
Перевіряємо стан охорони праці на підприємствіА у Вас є всі необхідні документи?

Методика вимірювання виробничої вібрації

Слід зазначити, що апаратура для вимірювання має відповідати нормам чинного законодавства. Використовуйте такі методи вимірювання виробничої вібрації.

  1. З самого початку вимірювання та в кінці здійснюють електричне чи механічне калібрування апаратури для вимірювання. Отримана різниця між ними не повинна бути вищою за 1 дБ.
  2. Виробничий шум та вібрацію потрібно вимірювати в реальних виробничих умовах під час застосування обладнання. Для оцінювання нового устаткування вимірювання проводять на налагодженому активному обладнанні, що працює у технологічному чи паспортному режимах.
  3. Процес вимірювань здійснюють через рівні часові проміжки або без перерв.
  4. Має бути проведено не менше 3-х вимірювань.

При вимірюванні спектрів та коректованого за частотою значення параметрів вібрації, якщо розбіжність значень перевищує 3 дБ (у 1,5 рази), проводять два додаткових вимірювання.

Потрібна кількість вимірів

Різниця між максимальним та мінімальним рівнями (дБ)

K

5

5

1,7

6

6–7

2,1

7

8

2,5

8

9

2,9

9

10

3,3

Заходи щодо обмеження несприятливого впливу виробничої вібрації на працюючих

Можна виділити організаційно-технічні та лікувально-профілактичні заходи щодо обмеження несприятливого впливу виробничої вібрації на працівників. До організаційно-технічних заходів належать:

  • зменшення вібрації у джерелі виникнення конструктивними і технологічними методами при розробці нових та модернізації наявних машин;
  • зменшення вібрації на шляху розповсюдження засобами віброізоляції та вібропоглинання, наприклад, за рахунок застосування спеціальних сидінь, майданчиків з пасивною пружинною ізоляцією, гумових, поролонових та ін. вібропоглинаючих матеріалів, мастил тощо;
  • своєчасне проведення планового та попереджувального ремонту машин з обов'язковим післяремонтним контролем вібраційних характеристик;
  • використання машин відповідно до їх призначення, передбаченого нормативно-технічною документацією;
  • своєчасне проведення ремонту профілів шляхів та поверхонь для переміщення машин, їх покриттів, кріплень підтримуючих конструкцій та ін., що впливають на вібраційні характеристики машин;
  • та інші.

Комплекс лікувально-профілактичних заходів містить:

Для профілактики вібраційної хвороби проводять попередній медичний відбір під час прийняття на роботу; ретельно виявляють під час періодичних медичних оглядів осіб із початковими проявами вібраційної хвороби та своєчасно їх лікують.

Медогляди осіб, котрі працюють в умовах контакту з вібрацією

logo