Інструкція з охорони праці для дорожнього робітника

25 лютого 2022
344
Середній бал: 5 із 5

Скачайте інструкцію з охорони праці для дорожнього робітника, яка встановлює вимоги безпеки перед початком роботи, під час роботи та після закінчення його роботи, а також вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства та його територію, а також на місця, де працівники виконують роботи за завданням керівника робіт.

1.2. Інструкція розроблена відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держпраці від 29.01.1998 № 9, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держпраці від 26.01.2005 № 15, та з урахуванням Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, і Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міненерговугілля від 19.12.2013 № 966.

ремонт автодороги

Тест-малюнок. Порушення норм охорони праці під час ремонту автодороги

1.3. До робіт дорожнім робітником допускають осіб, не молодших 18 років, які пройшли:

  • попередній медичний огляд і згідно з висновком медичної комісії придатні до роботи за професією;
  • вступний інструктаж із охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, прийомів і способів надання домедичної допомоги потерпілим;
  • ознайомлені під розпис з умовами праці, правилами та пільгами щодо роботи в шкідливих і небезпечних умовах праці, правилами поведінки під час аварій.

До початку роботи безпосередньо на робочому місці працівник проходить первинний інструктаж з безпечних прийомів виконання робіт — первинний інструктаж із охорони праці на робочому місці.

1.4. Працівник після первинного інструктажу до початку самостійної роботи проходить під керівництвом кваліфікованого працівника стажування протягом 2—15 змін (залежно від стажу, досвіду й характеру роботи) згідно з програмою стажування, що діє на підприємстві. Стажування призначає керівник наказом (розпорядженням) по підприємству.

1.5. Під час роботи працівник проходить:

  • перевірку знань з охорони праці — щорічно;
  • періодичний медичний огляд — раз на два роки;
  • повторний інструктаж із охорони праці на робочому місці — раз на три місяці;
  • позаплановий інструктаж:
    • при роботах на обладнанні іншої конструкції, з якою працівник незнайомий;
    • порушенні вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;
    • при перерві в роботі понад 30 календарних днів;
  • цільовий інструктаж — у разі ліквідації аварії або стихійного лиха; при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюють наряд-допуск, наказ або розпорядження.

Працівника, що працює у складі комплексної бригади, інструктують і навчають безпечним прийомам за всіма видами робіт, які він буде виконувати.

1.6. Дорожній робітник зобов’язаний:

  • виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
  • не перебувати на робочому місці у стані алкогольного, токсикологічного чи наркотичного сп’яніння;
  • дбати про особисту безпеку й здоров’я, а також про безпеку та здоров’я оточуючих у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
  • знати й виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва;
  •  користуватися засобами колективного та індивідуального захисту (ЗІЗ);
  • пересуватися територією підприємства згідно із затвердженими маршрутами;
  • виконувати тільки ту роботу, яку йому доручив керівником і за якою він пройшов інструктаж;
  • не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;
  • проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

1.7. Дорожній робітник зобов’язаний знати:

  • будову механізмів, що використовують на робочих місцях;
  • правила технічної експлуатації;
  • заходи щодо усунення неполадок і дефектів обладнання і безпечні способи їх налагодження або ремонту;
  • безпечні способи виконання допоміжних робіт: чистка машин, прибирання робочого місця тощо;
  • безпечні способи роботи.

1.8. Працівник повинен утримувати в порядку робоче місце протягом всього робочого дня.

1.9. Заборонено виконувати роботи в неосвітлювальних або затемнених місцях.

1.10. Дорожній робітник повинен знати вимоги із забезпечення безпеки руху в місцях проведення дорожніх робіт на автомобільних дорогах.

1.11. На працівника можуть впливати небезпечні й шкідливі виробничі фактори, небезпечні ситуації та небезпечні випадки:

1.11.1. Механічні види небезпеки, пов’язані з підіймальними операціями та спричинені:

  • падінням, зіткненням, перекиданням обладнання внаслідок:
    • недостатньої стійкості;
    • неконтрольованої амплітуди руху механізмів і складових частин обладнання;
    • несподіваного або непередбаченого руху обладнання;
  • недостатньою механічною міцністю складових частин і деталей;
  • невідповідними умовами для встановлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту, реконструкції та модернізації;
  • дією вантажу на працівників (нанесення удару вантажем або противагою).

      Інструкція з охорони праці для дорожнього робітника  Чи варто надавати домедичну допомогу, якщо є загроза власній безпеці

      1.11.2. Механічні види небезпеки, пов’язані зі складовими частинами обладнання, з вантажами, що переміщуються, і зумовлені, наприклад:

      • формою — гострі крайки, ріжучі елементи, гострокінцеві частини тощо;
      • місцем установлення;
      • масою і стійкістю — потенційна енергія частин, що можуть бути зрушені під дією сили ваги;
      • масою і швидкістю — кінетична енергія частин під час контрольованого чи неконтрольованого рухів;
      • пришвидшенням;
      • недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи руйнувань;
      • накопиченням енергії всередині обладнання: у пружних елементах, у рідинах, газах, що перебувають під тиском, в умовах вакууму;
      • порушенням безпечних відстаней:
        • здавлювання;
        • поріз;
        • розтинання чи відсікання;
        • намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;
        • удар;
        • укол або проколювання;
        • розбризкування рідини під високим тиском;
        • утрата стійкості елементів;
        • ковзання, спотикання або падіння — на обладнанні чи з обладнання.

      1.11.3. Електричні види небезпеки можуть призвести до травм або смерті від ураження електричним струмом, електрошоку чи опіків, а також до того, що внаслідок несподіваного електричного удару працівник упаде або упустить інструмент, речі, матеріали тощо з причини:

      • контакту працівників із частинами, що зазвичай перебувають під напругою, — прямий контакт;
      • контакту працівників із частинами, що перебувають під напругою через несправність, — непрямий контакт;
      • наближення працівників до частин, що перебувають під високою напругою;
      • непридатності ізоляції для передбачених умов використання;
      • електростатичних процесів, наприклад контакту працівників з електрично зарядженими частинами;
      • нехтування ЗІЗ або використання діелектричних засобів захисту, у яких минув термін придатності; 
      • робота з несправним інструментом, пристосуваннями або апаратами;
      • зберігання інструменту з порушенням вимог технічних умов і стандартів;
      • удару блискавки.
      Електробезпека
      МИХАЙЛО ЧЕМЕРИСексперт із питань домедичної допомоги, директор ліцею № 208 м. Києва, вчитель медико-санітарної підготовки
      Як врятувати життя потерпілому й не наразитися на небезпеку самому? Скористайтеся порадами експерта

      1.11.4. Термічні види небезпеки, що призводять до опіків, обмороження та інших травм, спричинених:

      • контактом працівників з предметами або матеріалами з дуже високою або низькою температурою;
      • полум’ям або вибухом;
      • термічним випромінюванням від джерел тепла;
      • роботою в гарячому або холодному виробничому середовищі;
      • розбризкуванням розплавлених речовин, хімічних процесів під час коротких замикань, перевантажень тощо.

      1.11.5. Небезпека, спричинена шумом може призвести:

      • до тривалого порушення гостроти слуху;
      • дзвону у вухах;
      • утоми, стресу тощо;
      • порушень рівноваги, послаблення уваги тощо;
      • перешкоди мовним комунікаціям, акустичним сигналам тощо.

      Небезпека, спричинена вібрацією, може призвести до значних порушень здоров’я — розлад судинної і нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо.

      1.11.6. Небезпека, спричинена матеріалами, речовинами та їхніми компонентами, що їх використовує або виділяє обладнання, внаслідок:

      • вдихання, заковтування обслуговувальним і ремонтним персоналом шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолів, парів і пилу;
      • контакту зі шкірою, очима і слизовою оболонкою, проникнення через шкіряний покрив;
      • вогне- і вибухонебезпечності.

      1.11.7. Небезпека, спричинена нехтуванням ергономічних вимог і принципів під час розроблення обладнання:

      • незручна робоча поза або надмірне чи повторюване фізичне навантаження на організм працівника;
      • нехтування засобами індивідуального захисту;
      • недостатнє місцеве освітлення;
      • розумове перевантаження, стрес тощо, що виникають під час робочого процесу, процесу контролю за роботою обладнання або технічного обслуговування в межах їх використання за призначенням;
      • помилки, неправильне поводження працівника;
      • незручна конструкція, розміщення або маркування елементів керування;
      • незручна конструкція або розміщення приладів контролю.
      Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ):як обрати та використовувати

      1.11.8. Небезпека, спричинена несподіваним пуском, перевищенням швидкості тощо, внаслідок:

      • виходу з ладу або порушення в роботі системи керування;
      • припинення постачання енергії і відновлення енергопостачання після перерви;
      • зовнішнього впливу на електрообладнання;
      • інших зовнішніх впливів — сила ваги, вітер тощо;
      • помилки в програмному забезпеченні;
      • помилки оператора обладнання через недостатню відповідність обладнання здібностям і навичкам оператора.

      1.11.9. Небезпека, спричинена помилками (дефектами) під час складання або монтажу обладнання.

      1.11.10. Небезпека, спричинена поломками під час роботи, внаслідок:

      • утомного руйнування;
      • неприпустимої величини деформації;
      • критичного спрацювання;
      • корозії.

      1.11.11. Небезпека, спричинена предметами, що падають, — інструмент, деталі обладнання, речі обслуговувального й ремонтного персоналу тощо.

      1.11.12. Небезпека, спричинена поступальним рухом машини, вантажних візків тощо:

      • рух під час запуску двигуна;
      • рух за відсутності робітника на своєму місці;
      • рух за відсутності надійного закріплення всіх складових частин, деталей;
      • занадто висока швидкість обладнання;
      • занадто високі коливання (крана, вантажу) під час руху;
      • недостатня спроможність обладнання до уповільнення, вимикання, зупинки та тримання.
      1.11.13. Небезпека, пов’язана з робочим місцем працівника:
      • падіння з висоти;
      • виділення газів на робочому місці;
      • пожежа (займистість речовин, нестача засобів пожежогасіння);
      • механічні види небезпеки на робочому місці:
        • контактування з колесами, наїзд;
        • падіння предметів, проникнення предметів;
        • поломка деталей, які обертаються з високою швидкістю;
        • контактування працівників зі складовими частинами, деталями обладнання;
      • недостатній огляд з робочого місця;
      • невідповідне освітлення;
      • незручне місце для роботи;
      • шум на робочому місці;
      • вібрація на робочому місці;
      • недостатні можливості евакуації або аварійного виходу.

      Як швидко та легко розробити План евакуації? Скористайтеся нашим сервісом!

      1.11.14. Небезпека, пов’язана із системою керування:
      • неправильне розміщення органів керування;
      • неправильна конструкція органів керування і неправильний режим їх роботи.
      1.11.15. Небезпека, пов’язана:
      • із джерелами та передаванням енергії;
      • двигуном і акумулятором;
      • передаванням енергії між складовими частинами обладнання;
      • з’єднаннями та буксируванням.
      1.11.16. Небезпека, пов’язана з третіми особами:
      • несанкціонований запуск або експлуатація;
      • відсутність або невідповідність візуальних чи звукових попереджувальних сигналів.
      1.11.17. Небезпека, пов’язана з несприятливими природними чинниками:
      • вітрове навантаження;
      • снігове навантаження;
      • ожеледиця, зледеніння;
      • сейсмічне навантаження;
      • грозові електричні розряди;
      • повені.

      1.11.18. Недостатньо розроблені інструкції з охорони праці для працівника.

      1.12. Ризики від впливу основних видів небезпеки потрібно унеможливити або звести до мінімуму за рахунок запобіжних заходів, спрямованих на недопущення прогнозованих ризиків і забезпечення безпеки під час експлуатації обладнання та виконання робіт.

      1.13. Працівника забезпечують спецодягом і ЗІЗ згідно з нормами чинного законодавства.

      1.14. Працівник несе особисту відповідальність за порушення вимог, викладених у цій Інструкції, відповідно до чинного законодавства України.

      2. Вимоги безпеки перед початком роботи

      2.1. Перед початком роботи дорожній робітник зобов’язаний:

      • привести до ладу робочий одяг, застібнути всі ґудзики, заправити одяг;
      • одягнути ЗІЗ: захисну каску та сигнальний жилет. За потреби підготувати для використання захисні окуляри і пилозахисний респіратор;
      • оглянути робоче місце, прибрати непотрібні предмети й матеріали;
      • перевірити справність всіх інструментів і механізмів;
      • провести огляд ручного інструменту.

      2.2. Дерев’яні рукоятки інструментів гладко оброблюють, підганяють й надійно закріплюють. Держаки інструменту повинні бути зроблені з витриманої деревини твердих і в’язких порід, бути зручними для роботи, а їхня поверхня не повинна мати розколів, задирок.

      2.3. Ударні інструменти (сокири, молотки, кувалди, кирки тощо) повинні мати держаки овального перерізу з потовщеним вільним закінченням. Частина держака, на яку насаджують інструмент, повинна бути розклинена металевим клином.

      2.4. Заборонено застосовувати ручний інструмент, що має вибоїни, сколювання робочих кінців, задирки та гострі ребра в місцях зажима рукою, тріщини й сколювання на затилковій частині.

      2.5. Складати інструмент необхідно на узбіччі проїжджої частини паралельно руху транспорту в огородженому місці. Граблі, що застосовують для розрівнювання. асфальтобетонної маси, а також вила в усіх випадках треба класти зубцями донизу. Інструмент використовувати тільки за прямим призначенням.

      2.6. Бачки для перенесення гарячого й розрідженого бітуму повинні бути конусоподібної форми, звуженими зверху, обладнані кришками із запірними пристроями та держаками для перенесення їх двома робітниками. Заповнювання бачка не повинно перевищувати 3/4 його об’єму.

      2.7. Сипкі матеріали розміщувати на вирівняних і утрамбованих площадках із проходом шириною не менше ніж 1 м.

      2.8. Заборонено складати матеріали на відкосах насипів і виїмок на відстані менше ніж 1 м від краю бровки, а також привалювати до огорожі, стін споруд, стовпів та інших предметів.

      2.9. Мішки із цементом укладати в штабелі трьома або чотирма уступами в перев’язку, не завалюючи ряди.

      2.10. Тачки для транспортування асфальтобетонної маси повинні бути легкими на ходу, справними та обладнаними двома ніжками. Носилки для перенесення гарячого асфальту повинні бути обладнаними бортами з трьох боків.

      2.11. Жаровні для підігрівання валиків, утюгів, грабель, лопат тощо повинні легко пересуватися на колесах, влаштовуватися в місцях, безпечних як для дорожніх робітників, так і для пішоходів або транспорту. Заборонено розпалювати й топити жаровні рідкими пальними матеріалами — бензин, дизельне паливо тощо.

      Інструкція з охорони праці для дорожнього робітника Дізнайтеся від експерта, як надати допомогу при опіках

      2.12. Заборонено відбирати зі штабелів сипкі матеріали методом підкопу, залишаючи навіс.

      2.13. Під час складування цегли, шашки, брущатки тощо висота штабеля не повинна перевищувати 1,2 м. Відбирати камінь зі штабеля можна тільки згори.

      2.14. Під час робіт на схилах виїмок і насипів глибиною (висотою) більше ніж 3 м і крутизною схилів більше ніж 1:1, за вологої поверхні схилу більше ніж 1:2 вживати додаткових заходів охорони праці проти можливого падіння і ковзання по поверхні схилу — стремянки, запобіжні пояси тощо.

      2.15. Навантажувати камінь, шашки або брущатку на транспортні засоби вручну слід з одного боку. Всі працівники, зайняті вантаженням, повинні стояти приблизно на однаковій відстані від транспортного засобу.

      2.16. Для вивантаження, перенесення і встановлення вручну бортових каменів, бетонних лотків, блоків та інших конструкцій користуватися спеціальними захватами.

      3. Вимоги безпеки під час роботи

      3.1. Працівник повинен виконувати тільки ту роботу, яка йому доручив керівник.

      3.2. Під час дорожніх робіт встановити бар’єрне огородження і необхідні дорожні знаки. Бути уважним до сигналів, які подають машиністи дорожніх машин і водії технологічного транспорту.

      3.3. Працювати обличчям назустріч транспортному потоку, що рухається по зустрічній смузі проїжджої частини.

      3.4. За умови приморозків очищати схили від каменів, щоб вони не скочувались у котловани і траншеї під час відлиги.

      3.5. У ґрунтах природної вологості з порушеною структурою за відсутності ґрунтових вод у розташованих поблизу підземних спорудах рити котловани й траншеї можна з вертикальними стінками без кріплення на глибину не більш як:

      • 1 м — у піщаних і гравійних ґрунтах;
      • 1,25 м — у супісках;
      • 1,50 м — у суглинках, глинах і сухих лесоподібних ґрунтах;
      • 2 м — у особливо щільних ґрунтах, що вимагають застосування ломів, кирок, клинів при ручній розробці.

      3.6. Розбирати дощаті кріплення котлованів або траншей слід у напрямі знизу вгору в міру зворотного засипання ґрунту.

      3.7. Засипати котловани або траншеї тільки в присутності майстра або за його дозволом.

      3.8. Тріщини в асфальтобетонних покриттях заливати емульсіями, зазвичай механічними засобами. Під час заливання тріщин вручну застосовувати закриті лійки із сосками довжиною 600 мм, які обладнані соплами відповідного перерізу.

      3.9. Щоб уникнути опіків, оббризкування бітумом країв обрубленого асфальтобетону проводити тільки з навітряного боку.

      3.10. Встановлювати криволінійний брус, бортовий камінь, лотки, парапети та інші бетонні вироби за допомогою крана дозволяється тільки працівнику, який має посвідчення стропальника.

      3.11. Працівник, зайнятий приготуванням фарби й нанесенням дорожньої розмітки, під час роботи повинен користуватись ЗІЗ: окуляри захисні, респіратори, гумові рукавиці та дотримувати вимог охорони праці, передбачених інструкціями при роботі із фарбами.

      Норми безплатної видачі ЗІЗ. Онлайн-сервіс

      Норми безплатної видачі ЗІЗ. Онлайн-сервіс

      3.12. Під час нанесення на цементобетонне покриття плівкоутворювального матеріалу стояти з навітряного боку, щоб він не попадав на незахищені частини тіла.

      3.13. Під час роботи з плівкоутворювальним матеріалом дорожній робітник повинен бути у спецодязі, респіраторі, захисних окулярах і гумових рукавицях. Відкриті ділянки тіла перед роботою змастити вазеліном. Після роботи старанно вимити руки та обличчя з милом, якщо є змога — прийняти душ.

      3.14. Під час роботи з пневматичним інструментом дотримувати таких вимог:

      • перед початком робіт оглянути шланги по всій довжині та перевірити міцність їх приєднань до інструменту, компресора та між собою;
      • для кріплення шлангів до штуцерів і ніпелів застосовувати тільки кільця і стяжні хомутики;
      • включати подачу повітря тільки після встановлення інструменту в робоче положення;
      • не допускати холостого ходу інструменту;
      • при перенесенні пневматичного інструменту не тримати його за шланг або робочу частину;
      • у разі несправності інструменту припинити роботу й повідомити про це керівника;
      • після закінчення роботи вийняти з інструменту робочий наконечник.

      3.15. Напруга переносних електрифікованих інструментів не повинна перевищувати 42 В. При роботі з ними надівати діелектричні рукавиці.

      3.16. Роботу електрифікованими інструментами негайно припинити у разі заїдання або заклинювання робочої частини, перегріву електродвигуна, пробоїв ізоляції або коли робітник відчув хоча б слабку дію струму.

      3.17. За інших недоліків у роботі інструменту та механізмів негайно їх зупинити й не приступати до роботи, доки недоліки повністю не будуть усунені.

      3.18. Під час будівництва або ремонту проїжджої частини автомобільних доріг з відкритим рухом автотранспорту заборонено:

      • працювати без огородження і необхідних дорожніх знаків;
      • виходити за огорожу на відкриту для руху смугу дороги;
      • виконувати роботи в темний час доби без освітлення або за недостатнього освітлення, а також під час туману, сильного дощу й снігопаду;
      • очищати рельс-форми, ставати на вібробрус і обробний брус;
      • очищати стінки бункера бетоноукладача під час його переміщення в період роботи комплекту бетоноукладальних машин;
      • розкидати камінь та інші будівельні матеріали на проїжджій частині, де проїжджає автомобільний транспорт;
      • розколювати камені молотком або кувалдою поблизу інших робітників. При розколюванні каменів надівати захисні окуляри. Дальність перекидання каменю вручну не повинна перевищувати 2 м.

      3.19. Дорожньому робітнику заборонено:

      • самовільно включати або виключати механізми, обслуговувати які працівникові не доручили;
      • користуватись ударними інструментами (ломи, кирки, клини й пневматичні інструменти) безпосередньо близько від діючих кабелів і газопроводу;
      • виконувати ремонт і обслуговування обладнання на ходу;
      • лагодити або регулювати електрифікований інструмент;
      • знімати захисні огорожі на обладнанні;
      • торкатись обірваних проводів і вести поблизу них дорожні роботи;
      • перебувати поблизу транспортного засобу з боку вивантаження під час вивантаження з автотранспорту дорожньо-будівельних матеріалів: камінь, гравій, пісок тощо;
      • проходити між дорожньо-будівельними машинами та механізмами, які переміщуються;
      • ставати на підніжки або на рами працюючих машин, влазити в бункер асфальтоукладача, а також відпочивати на робочих органах під час їх зупинки;
      • перебувати поблизу автосамоскида та асфальтоукладача під час завантаження суміші в бункер укладача;
      • влазити в кузов або ставати на колеса автомобіля під час очищення кузова автосамоскида від налиплої асфальтобетонної суміші. Очищати кузов потрібно тільки лопатою (скребком) із подовженим держаком довжиною 2 м;
      • виймати руками з гарячої суміші великі камені, щебінь та інші сторонні предмети. Для цього слід користуватися граблями або лопатою;
      • перебувати ближче ніж за 6 м від розподільних труб під час розливу бітумної емульсії з автогудронаторів у процесі робіт із підґрунтовки, поверхневої обробки, просочення тощо. При роботах із гарячими бітумними матеріалами цю відстань треба збільшити до 10 м;
      • наближатися до працюючих котків на відстань ближче ніж 7 м під час укочування асфальтобетонної суміші;
      • переносити матеріали по сходах і драбинах.

      3.20. Гранична вага вантажу, що переміщують вручну, не повинна перевищувати:

      • для одного робітника — 30 кг;
      • для однієї робітниці — 7 кг;
      • для двох робітників під час перенесення носилками — не більше ніж 50 кг, включаючи вагу носилок.

      3.21. Переносити вантажі на носилках по горизонтальному шляху дозволено у виняткових випадках на відстань не більше ніж 25 м.

      3.22. Рити траншеї дозволено тільки після одержання даних про точне розташування підземних комунікацій.

      Інструкція з охорони праці для дорожнього робітника  Які організувати роботи для безпечного переміщення (пересування, перенесення) вантажів

      4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

      4.1. Упорядкувати робоче місце. Котловани й колодязі накрити щитами, обгородити та вжити заходів, що виключають падіння туди людей або тварин.

      4.2. Очистити інструменти й пристрої і скласти їх у відведене для цього місце.

      4.3. Про всі недоліки під час роботи та несправності ручного й механізованого інструменту повідомити механіка або виконавця робіт.

      4.5. Очистити від пилу й забруднень спецодяг і спецвзуття.

      4.6. Вимити руки та обличчя теплою водою з милом. Для миття рук, забруднених бітумом або гудроном, використовувати спеціальні мийні засоби, кальциновану соду та мило.

      Заборонено мити руки в мастилі, бензині, гасі та витирати їх ганчір’ям, забрудненим тирсою або стружкою.

      4.7. Зняти спецодяг, оглянути його та повісити у спеціально призначене для зберігання місце.

      4.8. Якщо змога, прийняти душ. Під час пересування вологою й мокрою підлогою роздягалень і душових бути дуже обережним. При кожному кроці впевнитися, що нога надійно стоїть на підлозі.

      5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

      5.1. Аварійна ситуація може виникнути у разі:

      • наїзду транспорту;
      • руйнування конструкцій обладнання;
      • ураження електричним струмом;
      • падіння і травмування під час переміщення вантажів;
      • надважких статичних і динамічних перенавантажень;
      • розвалювання вантажу;
      • виникнення пожежі, запаху гарі, диму, газу, горілої ізоляції тощо.

      5.2. Якщо працівник помітив порушення вимог охорони праці іншими працівниками або небезпеку для оточення, він повинен попередити людей про небезпеку. Кожен працівник, що першим виявив загрозу виникнення аварійної ситуації, повинен негайно припинити роботу та подати команду «Стоп!».

      5.3. Команду «Стоп!», подану будь-яким працівником, повинні негайно виконати всі працівники, що її почули.

      5.4. Якщо працівник виявив оголені або обірвані проводи, кабелі електромереж, вилив нафтопродуктів із трубопроводів, запах газу із газопроводів, розташованих поблизу автомобільної дороги, він повинен повідомити про це майстра або органи місцевого самоврядування.

      5.5. У зимовий період за несприятливих метеорологічних умов (заметіль, ожеледиця тощо) працівник повинен вийти з робочої зони до найближчого населеного пункту.

      5.6. У разі метеорологічного попередження грози, сильного вітру (понад 15 м/сек) необхідно вийти з робочої зони. Заборонено ховатися під деревами.

      5.7. У випадку аварійної ситуації:

      • негайно припинити роботу;
      • відключити живлення обладнання;
      • ужити заходів, щоб усунути небезпеку, що виникла;
      • ужити заходів, щоб попередити загрозу життю та здоров’ю оточуючих;
      • повідомити про те, що сталося, безпосереднього керівника;
      • огородити небезпечну зону та не допускати до неї сторонніх осіб.

      5.8. Якщо стався нещасний випадок із працівником, а також при раптовому захворюванні усунути дію на організм небезпечних чинників, які загрожують здоров’ю і життю потерпілого. У разі необхідності надати потерпілому першу домедичну допомогу відповідно до Інструкції про порядок надання домедичної допомоги, що діє на Підприємстві.

      5.9. Загальна послідовність дій під час домедичної допомоги потерпілим внаслідок аварії:

      • усунути вплив на організм чинників, які загрожують життю або здоров’ю потерпілого: вивільнити від дії електричного струму, винести із зараженої території, загасити одяг, що горить, тощо;
      • оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми;
      • виконати необхідні дії, щоб врятувати потерпілого;
      • підтримувати основні життєві функції потерпілого, доки не прибуде медичний працівник;
      • при подальшому погіршенні самопочуття людини, не зупиняючи надання першої домедичної допомоги, викликати швидку медичну допомогу за телефоном 103 або вжити заходів, щоб транспортувати потерпілого до найближчого медичного закладу.

      Інструкція з надання домедичної допомоги

      5.10. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) необхідно:

      • негайно припинити роботу;
      • відключити живлення обладнання;
      • вжити заходів із гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння, що є в наявності;
      • подати сигнал оповіщення про пожежу через засоби зв’язку, оповіщення тощо;
      • повідомити за телефоном 101 пожежну частину. При цьому назвати адресу, місце виникнення пожежі, наявність людей, повідомити своє прізвище;
      • вжити заходів з евакуації людей і збереження матеріальних цінностей.

      У разі займання пального, бітуму або смоли не застосовувати для їх гасіння воду, оскільки можливе бурхливе кипіння або її викид разом із горючою рідиною. Для цього слід засипати полум’я піском, землею або накрити джерело вогню кошмою (брезентом).

      Електропроводку та електроустаткування гасити тільки вуглекислотними та порошковими вогнегасниками.

      5.11. Якщо сталися інші аварійні ситуації або є загроза їх виникнення, викликати інші аварійно-рятувальні служби (газорятувальну тощо) та діяти відповідно до вказівок керівника або особи, що його заміщує.

      5.12. Зберегти обстановку на місці події, якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і довкіллю.

      logo