-

Пільги та компенсації працівників, зайнятих на покрівельних роботах

24 серпня 2021
134
Середній бал: 5 із 5
експерт з охорони праці, Київ

Окремі види покрівельних робіт належать до робіт із шкідливими та важкими умовами праці. Держава гарантує працівникам, зайнятим на цих роботах, соціальний захист відповідно до законодавства. Дізнайтеся, які пільги й компенсації надають покрівельникам

До покрівельних робіт залучають фахівців за професіями:

  • покрівельник рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів;
  • покрівельник сталевих покрівель;
  • покрівельник будівельний.

Ці професійні назви робіт передбачає Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327 (далі — Класифікатор професій; КП).

Охорона праці на будівельному майданчику: аналізуємо вимоги

Кваліфікаційні характеристики покрівельників

Найменування професій працівників установлює кваліфікаційна комісія підприємства, установи, організації за погодженням із профспілковим комітетом відповідно до Класифікатора професій та Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП) з урахуванням фактично виконуваної роботи.

Кваліфікаційні характеристики професій «Покрівельник рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів», «Покрівельник сталевих покрівель» та «Покрівельник будівельний» містить Випуск 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи. Будівництво метрополітенів, тунелів та підземних споруд спеціального призначення» (ч. 2 розд. 2 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи. Робітники») ДКХП, затверджений наказом Держбуду від 21.02.2000 № 32.

Покрівельник рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів

Згідно з кваліфікаційною характеристикою покрівельник рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів (код КП 7131) виконує роботи: найпростіші (2 розряд), прості (3 розряд), середньої складності (4 розряд) і складні (5 розряд).

Приклади робіт, які виконує цей покрівельник, наведено в пункті 161 Випуску 64 ДКХП. Зокрема, під час улаштування та ремонту рулонних покрівель і покрівель із штучних матеріалів залежно від розряду він:

  • ріже рулонні та штучні матеріали;
  • готує розчин для змащування стиків і швів;
  • конопатить та змащує розчином шви між черепичинами;
  • розбирає покрівлю із штучних і рулонних матеріалів;
  • готує мастики та ґрунтування;
  • покриває дахи рулонними та мастиковими матеріалами, азбестоцементними листами або плитками (шифером), черепицею, руберойдом, що наплавляється;
  • покриває поверхню гарячою мастикою і посипає піском або дрібним гравієм;
  • обшиває фахверкові стіни будинків азбестоцементними плитками;
  • замінює покриття з рулонного та штучного матеріалів;
  • ґрунтує основи за допомогою розпилювачів тощо.

Залежно від розряду покрівельник рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів повинен мати повну загальну середню освіту і професійну підготовку на виробництві або професійно-технічну освіту.

Пільги та компенсації працівників, зайнятих на покрівельних роботах  Виконання робіт на висоті: правила та нормативне регулювання

Покрівельник сталевих покрівель

Покрівельник сталевих покрівель (код КП 7131) виконує роботи: найпростіші (2 розряд), прості (3 розряд), середньої складності (4 розряд) і складні (5 розряд).

Приклади робіт, які виконує цей покрівельник, наведено в пункті 162 Випуску 64 ДКХП. Зокрема, під час ремонту й улаштування покрівель із покрівельної сталі залежно від розряду він:

  • ремонтує і влаштовує покриття дахів з покрівельної сталі;
  • виготовляє й установлює ринви, ковпаки і зонти на димові та вентиляційні труби;
  • обробляє стики покрівельною листовою сталлю під час покриття рулонними та штучними матеріалами;
  • замінює покриття окремих елементів покрівлі;
  • виготовляє й установлює дефлектори;
  • запаює шви покриття з листової оцинкованої сталі;
  • навішує та замінює ринви тощо.

Залежно від розряду покрівельник сталевих покрівель повинен мати повну загальну середню освіту та професійну підготовку на виробництві або професійно-технічну освіту.

Покрівельник будівельний

Покрівельник будівельний — інтегрована професія, до якої входять професії покрівельника рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів і покрівельника сталевих покрівель.

На відміну від інших покрівельників покрівельник будівельний (код КП 7139) виконує роботи: середньої складності (4 розряд), складні (5 розряд) та особливо складні (6 розряд). Наприклад, під час улаштування та ремонту рулонних покрівель, покрівель із штучних матеріалів і покрівельної сталі залежно від розряду він:

  • покриває та ремонтує рулонними, штучними покрівельними матеріалами і листовою покрівельною сталлю купольні, конусоподібні, склеписті й інші складні дахи;
  • обробляє внутрішні водостоки, гребені, ребра, дахові вікна та покриває міжліхтарні зони і розжолобки рулонними матеріалами;
  • керує машинами для наклеювання рулонних матеріалів;
  • контролює дотримання технології і вимог до якості робіт тощо.

Кваліфікаційні вимоги до покрівельника будівельного більш високі, ніж до покрівельника рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів і покрівельника сталевих покрівель. Залежно від розряду він повинен мати або професійно-технічну освіту (4, 5 розряди), або неповну вищу як молодший спеціаліст (6 розряд).

Працівник упав із висоти.

Підстави віднести роботу покрівельника до категорії із шкідливими умовами праці

Для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, законодавство передбачає пільги та компенсації:

  • безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою;
  • оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення;
  • скорочена тривалість робочого часу;
  • щорічна додаткова оплачувана відпустка;
  • пільгова пенсія;
  • оплата праці в підвищеному розмірі;
  • інші пільги й компенсації, що надають у порядку, визначеному законодавством.
Підстава — стаття 7 Закону про охорону праці.

Рішення про віднесення робіт, професій/посад до категорії із шкідливими та важкими умовами праці у кожному конкретному випадку приймають на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці. Тобто для того, щоб роботу покрівельника віднести до категорії із шкідливими умовами праці, не достатньо наявності його професії у відповідних Списках — обов’язково потрібно провести атестацію його робочого місця.

Атестацію проводять відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442, та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.1992 № 41.

За результатами атестації робочого місця покрівельника визначають його право на пільги й компенсації, передбачені законодавством за роботу із шкідливими та важкими умовами праці.

Пенсія за віком на пільгових умовах

Застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі — пільгова пенсія) або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на такі пенсії, надають пенсії згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. На це вказує пункт 2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі — Закон № 1058).

Пенсійне забезпечення таких осіб здійснюють за нормами Закону № 1058 при досягненні пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі — Закон № 1788). При цьому зберігають чинний порядок їх фінансування — покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій.

Право на пільгову пенсію незалежно від місця останньої роботи мають працівники, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими, а також із шкідливими та важкими умовами праці, — за Списками № 1 і № 2 та за результатами атестації робочих місць. Це передбачає стаття 13 Закону № 1788.

Підстави для призначення пільгової пенсії:

  • наявність професії чи посади у відповідних Списках;
  • підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації;
  • виконання робіт в умовах, передбачених відповідним Списком, протягом повного робочого дня.

Право на пільгову пенсію мають покрівельники рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зайняті на роботах із застосуванням мастик і ґрунтовок (розд. ХХVІІ «Будівництво» Списку № 2).

Отже, правом на пільгову пенсію користуються лише ті покрівельники рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, які протягом повного робочого дня (не менше ніж 80% робочого часу) зайняті на покрівельних роботах із застосуванням мастик і ґрунтовок. Це має бути підтверджено документально та за результатами атестації.

Покрівельників сталевих покрівель і покрівельників будівельних Списки не передбачають. Тож права на пільгову пенсію вони не мають.

Водночас окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можна призначати пенсії коштом підприємств та організацій, але не раніше ніж за 10 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058, в порядку, визначеному КМУ. Підстава — підпункт 2 пункту 2 розділу ХV Закону № 1058. Порядок призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою КМУ від 18.07.2007 № 937.

Пільгова пенсія коштом підприємств: роз’яснення та зразки документів

Щорічна додаткова відпустка

Щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими та важкими умовами праці надають працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих чинників, за Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (далі — Список № 1290). Про це йдеться у статті 7 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

Підрозділ «Інші будівельні і монтажні роботи» розділу ХІ «Будівництво» Списку № 1290 передбачає позицію 12, за якою ізолювальники з термоізоляції, ізолювальники на гідроізоляції та покрівельники рулонних покрівель і покрівель із штучних матеріалів мають право на щорічну додаткову відпустку, якщо вони безпосередньо зайняті на роботах:

  • із застосуванням склоповсті, скловати, скловолокна та шлаковати; з ізолювання гарячих поверхонь — тривалістю до семи календарних днів;
  • з ізолювання холодних поверхонь під час приготування та застосування гарячих сумішей мастик із поліхлорвінілових, бакелітових і бітумних матеріалів — тривалістю до чотирьох календарних днів.

Отже, залежно від конкретного виду робіт, передбаченого цією позицією, покрівельники рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів мають право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими й важкими умовами праці різної тривалості.

Список № 1290 вказує максимальну тривалість відповідної відпустки, а конкретну тривалість — установлюють колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Додаткову відпустку за роботу із шкідливими та важкими умовами праці надають пропорційно фактично відпрацьованому часу. На це вказує пункт 9 Порядку застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.1998 № 16 (далі — Порядок № 16).

Якщо працівники працювали на різних виробництвах, у цехах, за професіями та на посадах, за роботу в яких передбачена додаткова відпустка різної тривалості, підрахунок часу роботи проводять окремо за кожним видом робіт, професій і посад.

Тож право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими й важкими умовами праці мають не всі покрівельники рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, а лише ті, які безпосередньо зайняті роботами, передбаченими позицією 12 розділу ХІ Списку № 1290.

Право на таку відпустку має бути підтверджене за результатами атестації робочих місць. Фактичну тривалість відпустки розраховують відповідно до Показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, затверджених наказом МОЗ та Мінпраці від 31.12.1997 № 383/55.

Коли розраховують конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими й важкими умовами праці, до стажу роботи, що дає право на таку відпустку, зараховують лише ті дні, в які покрівельник рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів був зайнятий на відповідних роботах не менше половини тривалості робочого дня.

Покрівельники сталевих покрівель та покрівельники будівельні не мають права на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, адже Список № 1290 не передбачає їх. Однак згідно з Порядком № 16 працівникам, професії та посади яких не передбачені у Списку, але які в окремі періоди робочого часу виконують роботу на виробництвах, у цехах, за професіями і на посадах, визначених Списком, додаткову відпустку надають на тих самих підставах, що й працівникам, які мають право на таку відпустку.

Безплатне молоко або інші рівноцінні харчові продукти

Працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, видають безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти в порядку, визначеному законодавством. Так скеровує стаття 166 Кодексу законів про працю України (КЗпП).

Однак Порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам та службовцям, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.1987 № 731/П-13 (далі — Порядок № 731), наразі скасовано. Підстава — розпорядження КМУ «Про скасування, визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, деяких актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з пожежної безпеки, охорони праці та санітарного законодавства» від 18.12.2017 № 1022-р.

Водночас саму пільгу не скасували. Право працівників безплатно отримувати молоко або інші рівноцінні харчові продукти визначають на підставі Переліку хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затвердженого МОЗ СРСР від 04.11.1987 № 4430-87, та за результатами атестації. Тобто необхідно підтвердити, що умови праці шкідливі.

Шкідливі умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих чинників, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні несприятливо впливати на організм працівника та/або його нащадків. Про це йдеться у пункті 1.1 розділу ІІ Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248.

Під час окремих видів робіт — наприклад, під час готування та застосування гарячих сумішей мастик із поліхлорвінілових, бакелітових і бітумних матеріалів тощо — виділяються шкідливі хімічні речовини. Якщо рівень гранично допустимих концентрацій цих хімічних речовин на робочому місці покрівельника перевищує допустимий і це підтверджують результати атестації цього робочого місця, покрівельник матиме право на безплатне молоко.

Оскільки Порядок № 731 скасовано, роботодавець самостійно розв’язує питання щодо безплатної видачі працівникам молока або інших рівноцінних харчових продуктів. Він має забезпечити працівника безплатно молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами в достатній кількості, щоб відновити функціональний стан організму, здоров’я працівника, підтримати високий рівень працездатності та для профілактики професійних захворювань.

Роботодавець може за власні кошти додатково закріпити колективним договором працівнику пільги й компенсації, не передбачені законодавством (ч. 3 ст. 7 Закону про охорону праці).

Пільги та компенсації працівників, зайнятих на покрівельних роботах  Чи може Держпраці контролювати дотримання колективного договору

Підвищена оплата праці

На важких роботах, роботах із шкідливими й небезпечними умовами праці, роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюють підвищену оплату праці. Перелік цих робіт визначає КМУ (ст. 100 КЗпП).

Під час установлення доплат на будівельних, монтажних та ремонтно-будівельних роботах слід керуватися Переліком робіт з важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці у будівництві, на яких встановлюється підвищена оплата праці, затвердженим постановою КМУ від 12.07.2005 № 576.

За цим Переліком право на доплати за роботу із шкідливими умовами праці мають працівники:

  • які виконують роботи з ізоляції поверхні скляним волокном, шлаковатою, азбестом, гарячими мастиками на асфальтовій і бітумній основі, перхлорвініловими та бакелітовими матеріалами (п. 10);
  • зайняті приготуванням сумішей, мастик, розчинів, емульсій, які містять асфальт, бітум і синтетичні смоли (п. 28).

Отже, тим покрівельникам, які виконують зазначені роботи, можна встановити доплати за умови праці.

Доплати за умови праці розраховують відповідно до постанови Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС «Про затвердження Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядку застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть встановлюватися доплати робітникам за умови праці» від 03.10.1986  № 387/22-78 (далі — Типове положення). Ці доплати провадять на робочих місцях, на яких виконують роботи, передбачені галузевими переліками робіт із важкими та шкідливими, особливо важкими й особливо шкідливими умовами праці, у відсотках до тарифної ставки (окладу) в таких розмірах:

  • на роботах із важкими та шкідливими умовами праці — 4, 8, 12%;
  • роботах з особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці — 16, 20, 24%.

Конкретні розміри доплат за роботу із шкідливими та важкими умовами праці визначають за результатами атестації робочих місць за шкалою, передбаченою Типовим положенням.

Доплати встановлюють на конкретних робочих місцях і нараховують працівникам лише за час фактичної зайнятості на цих робочих місцях із шкідливими умовами праці.

logo