-

Інтоксикація марганцем: кому загрожує та як запобігти

3 червня 2021
300
Середній бал: 5 із 5

Марганець — дуже токсичний метал. У працівників, на яких тривалий час впливає марганець, може виникнути інтоксикація. З’ясуємо, як вона проявляється та що робити, аби їй запобігти.

 

Найчастіше марганцева інтоксикація розвивається в осіб, які працюють на марганцевих рудниках; у металургійній, хімічній, лакофарбовій і гумовій промисловості; сільському господарстві.

Найнебезпечніші процеси — розмелювання і просіювання розмеленої руди, адже при цьому утворюється велика кількість дрібнодисперсного пилу марганцю. Також становить загрозу плавлення сталі з вмістом марганцю, за якого утворюються пари марганцю.

Працівник отруївся шкідливими речовинами. Що робити?

Чим небезпечний марганець

Марганець — сріблясто-білий важкий і крихкий метал, який легко з’єднується з киснем, не розчиняється у воді та добре розчиняється у кислотах.

Марганець проникає до організму через дихальні шляхи, рідше — через шлунково-кишковий тракт і шкіру. Оксиди марганцю швидко всмоктуються. Цей метал відкладається у вигляді малорозчинних фосфористих сполук у деяких органах, кістках, залозах внутрішньої секреції, головному та спинному мозку.

Оскільки марганець має алергічні властивості, він може спричиняти бронхіальну астму, екзему. Також цей метал впливає на функції щитовидної залози, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, печінки тощо. Внаслідок вдихання пилу марганцевих руд може розвиватися пневмоконіоз, а саме — манганоконіоз.

Як проявляється захворювання

Розвиток марганцевої інтоксикації поступовий і непомітний. Захворювання розвивається через два — п’ять років після початку роботи в умовах підвищених концентрацій марганцю в повітрі робочої зони. Можливий більш ранній розвиток і більш пізній — навіть після того, як працівник припинить контактувати з марганцем.

Гострі отруєння чистим марганцем не трапляються. У виробничих умовах можуть виникнути гострі інтоксикації лише його солями внаслідок вдихання великих концентрацій марганцю хлориду та борату. При цьому в легких випадках виникає подразнення слизових оболонок дихальних шляхів, очей; кашель; головний біль. У тяжких — раптово з’являються розлади кровообігу, затьмарюється свідомість, виникає задишка.

Хронічна інтоксикація марганцем розвивається поступово, що спричиняє труднощі в діагностиці її початкових форм.

Особливість клінічного перебігу хронічної марганцевої інтоксикації — вона схильна прогресувати, навіть якщо хворий припинив контактувати з металом.

Щоб правильно встановити діагноз, важливо з’ясувати умови праці, час контакту з марганцем; детально опитати хворого; зіставити клінічну симптоматику ураження нервової системи з іншими проявами захворювання.

Як організувати профілактику

Аби у працівників не виникла хронічна інтоксикація марганцем, вживайте таких заходів:

  • механізуйте виробничі процеси й герметизуйте обладнання;
  • дотримуйтеся санітарно-гігієнічних вимог до умов праці;
  • контролюйте рівень пилу у повітрі робочої зони;
  • організовуйте ефективну промислову вентиляцію;
  • контролюйте, щоб працівники дотримувалися техніки безпеки під час роботи з марганцем;
  • забезпечуйте працівників засобами індивідуального захисту органів дихання та шкіри;
  • проводьте раціональний професійний відбір працівників;
  • організовуйте попередні й періодичні медичні огляди.

Періодичний медичний огляд необхідно проводити раз на рік. Підстава — пункт 1.16 таблиці додатка 4 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246.

Важливо вчасно виявити початкові ознаки захворювання та раціонально працевлаштувати хворого без впливу марганцю.

Інтоксикація марганцем: кому загрожує та як запобігти  Медогляд працівників: платний чи безплатний

Як провести

За підозри на отруєння необхідно тимчасово — на один — два місяці — перевести працівника на роботу, де на нього не впливатимуть токсичні речовини. Повернутися на попередню роботу він зможе лише після того, як повністю одужає.

При І стадії інтоксикації хворого необхідно раціонально працевлаштувати поза контактом із марганцем та іншими токсичними речовинами. Трудовий прогноз загалом сприятливий. Якщо кваліфікація хворого знизилася, його направляють на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), щоб йому встановили ступінь втрати працездатності. Таким хворим зазвичай установлюють ІІІ групу інвалідності.

У виражених стадіях, коли прогресує погіршення стану — зростають розлади ходьби, хворий непрацездатний. Його направляють на МСЕК, щоб йому встановили групу інвалідності з професійного захворювання. Трудовий прогноз здебільшого несприятливий. При ІІ стадії захворювання, залежно від ступеня функціональних порушень, установлюють ІІІ або ІІ групу інвалідності.

Із розвитком ІІІ стадії захворювання хворий може працювати тільки у спеціально створених умовах, часто потребує стороннього догляду. Йому встановлюють ІІ або І групу інвалідності.

Калькулятор розрахунку квоти осіб з інвалідністю

Істотне значення при експертизі працездатності має ефективність медичної і соціально-трудової реабілітації, яку проводять, щоб відновити працездатність.

logo