Цивільно-правовий договір на виробництві

5 травня 2021
873
Середній бал: 5 із 5
інженер з охорони праці ТОВ «Лайф», експерт з питань охорони праці

Чим відрізняється цивільно-правовий договір від трудового? Коли ЦПД визнають трудовим? Який штраф чекає на роботодавця за неоформлених працівників? Як розслідувати нещасний випадок із підрядником? Відповіді на ці та інші питання — далі у статті.

Роботодавець може укласти з працівником як трудовий, так і цивільно-правовий договір (далі — ЦПД). Обидві форми договорів передбачені законодавством. Головне — не підміняти трудові відносини цивільно-правовими, адже за таке правопорушення роботодавцю загрожують штрафні санкції.

Як контролювати стан охорони праці на підприємстві: п’ять додатків у поміч

Що таке цивільно-правовий договір і коли він потрібен

Трудовий договір — угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець — виплачувати працівнику заробітну плату та забезпечувати умови праці для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Про це йдеться у статті 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП).

На осіб, які працюють за трудовим договором, поширюється трудове законодавство, зокрема КЗпП, Закон про охорону праці.

ЦПД — угода, за якою одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник — прийняти й оплатити виконану роботу. На це вказує ст. 837 Цивільного кодексу України (ЦК). Формою ЦПД є договір підряду, трудова угода, договір доручення тощо.

Особа, яка працює за ЦПД, є підрядником, на якого не поширюється трудове законодавство. Відносини за цим договором регулюють ЦК та ГК.

Особи, яких залучили до робіт за ЦПД, не входять до облікової кількості штатних працівників. Підстава — пункт 2.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286 (далі — Інструкція). Натомість середню кількість працівників підприємства за певний період — місяць, квартал, із початку року, рік — визначає сума показників «середньооблікова кількість штатних працівників», «середня кількість зовнішніх сумісників» і «середня кількість осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами» (п. 3.1 Інструкції).

Коли ЦПД визнають трудовим

Під час перевірки підприємства орган контролю може визнати ЦПД трудовим, відповідно й відносини за цим договором — трудовими. Наведемо найпоширеніші ситуації підміни трудових відносин цивільно-правовими:

  • підрядник виконує доручення посадових осіб підприємства, які визначають процес організації трудової діяльності; обсяг його обов’язків збігається з обов’язками за посадою (професією);
  • підрядник керується внутрішніми положеннями підприємства — наприклад, правилами внутрішнього трудового розпорядку;
  • на підприємстві видано наказ або розпорядження про прийняття на роботу підрядника;
  • підрядник відмічається у книзі реєстрації виходу на роботу, на нього ведуть табель обліку робочого часу;
  • з підрядником провели інструктаж з охорони праці, уклали додатковий договір про повну матеріальну відповідальність; йому видали засоби індивідуального захисту, надали матеріальну допомогу;
  • у штатному розписі підприємства є вакантна посада, за якою визначено певні кваліфікаційні вимоги та функціональні обов’язки; на цю посаду прийняли фізичну особу за ЦПД, у якому визначено трудову функцію, і ця особа фактично виконує функціональні обов’язки за вакантною штатною посадою;
  • після закінчення строку ЦПД, укладеного в письмовій формі, цей договір не переуклали або його дію не продовжили в порядку, встановленому цивільним законодавством, і фізична особа продовжувала виконувати визначені цим договором роботи з відома замовника.

Якщо ЦПД визнали трудовим, сторони цього договору набувають правового статусу працівника та роботодавця. При цьому відносини, що виникають за таким договором, регулюють норми не цивільного, а трудового права. Окрім того, на особу, з якою уклали нібито ЦПД, поширюються пільги й гарантії, визначені трудовим законодавством.

Підміна трудових відносин цивільно-правовими є правопорушенням адже згідно з ч. 5 ст. 50 розділу IX Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI роботодавцям заборонено застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин та вчиняти дії, щоб приховати трудові відносини.

Штраф за допуск до роботи працівника без оформлення трудового договору

Якщо роботодавець допустив працівника до роботи без оформлення трудового договору, йому загрожує штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (МЗП) — 60 000 грн з січня 2021 року. Якщо ж роботодавець є платником єдиного податку 1—3 груп, до нього застосують попередження. За повторне упродовж двох років порушення на роботодавця чекатиме штраф 30 МЗП. Це передбачає ст. 265 КЗпП зі змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 № 378-IX (далі — Закон № 378), який набрав чинності 02.02.2020.

Нагадаємо, що до набуття чинності Законом № 378 штраф за неоформлених працівників був однаковим для всіх — 30 МЗП — і не залежав від того, чи це перше порушення, чи повторне.

Чи можна виконувати роботи підвищеної небезпеки за ЦПД

Законодавство не встановлює перелік видів робіт, до яких заборонено залучати осіб за ЦПД. Деякі нормативні документи визначають види робіт, до яких необхідно допускати осіб лише на умовах трудового договору. Наприклад, персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18‑річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із підприємством. Це передбачено ст. 11 Закону України «Про охоронну діяльність» від 22.03.2012 № 4616-VI.

Як укладати та виконувати договори підряду, наприклад, на будівництві, регламентують Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 (далі — Загальні умови).

Відповідно до п.п. 65—68 Загальних умов підрядник повинен:

  • відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, зокрема мати досвід виконання аналогічних робіт і ресурси, щоб їх виконувати;
  • отримати встановлені законодавством дозволи (ліцензії) на виконання окремих видів робіт;
  • забезпечити дотримання трудового законодавства, зокрема створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку працівників на об’єкті будівництва;
  • забезпечити проведення відповідного інструктажу працівників;
  • погодити із замовником порядок залучення до робіт робочої сили — субпідрядників.

Загальні умови не дають прямої відповіді на те, чи правомірно укладати ЦПД на будівництві. Однак вони опосередковано вказують, що для певних видів робіт підрядником не може бути фізична особа. Наприклад, щоб виконувати роботи підвищеної небезпеки та експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, необхідно отримати документи дозвільного або декларативного характеру. Підстава — Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107. Фізична особа може отримати такі документи лише на незначний обсяг робіт. Як правило, ці роботи належать до незалежної професійної діяльності.

Не можна залучати фізичну особу на умовах ЦПД до робіт, які за технологічним регламентом потребують колективної організації роботи, де результатом виконаних робіт є не окремі технологічні операції, а виконана робота загалом. Так, на роботи з будівельною опалубкою, які передбачають бригадний спосіб ведення робіт зі спеціалізацією на окремих технологічних операціях — монтажні, теслярські, підсобні роботи, необхідно укласти договір підряду з трудовим колективом.

Охорона праці на будівельному майданчику: аналізуємо вимоги

Яких вжити організаційних заходів

Оскільки особа, залучена до роботи за ЦПД, не працівник, а підрядник, то на неї поширюється дія п. 2.6 розділу ІІ Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом МНС від 25.01.2012 № 67 (НПАОП 0.00-7.11-12):

У випадках, коли кілька суб’єктів господарювання здійснюють свою діяльність одночасно на одній території або в одній робочій зоні, має бути налагоджено співробітництво між ними, взаємне інформування, координація дій та осіб, які відповідають за невиконання вимог охорони праці. При цьому потрібно враховувати характер діяльності щодо захисту від небезпек та запобігання їм відповідно до чинного законодавства.

Для робіт, до яких залучатимуть підрядників, необхідно розробити заходи з безпеки праці — охорони праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії, екологічної безпеки. Наприклад, на об’єктах будівництва такі заходи передбачають:

  • п. 4.13 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»;
  • п. 4.18 Правил безпеки під час реконструкції будівель і споруд промислових підприємств, затверджених наказом Мінпраці від 02.04.2001 № 151
  • (НПАОП 45.2-1.12-01);
  • п. 6.1.2 Правил з охорони праці під час будівництва та ремонту об’єктів житлово-комунального господарства, затверджених Держжитлокомунгоспом від 01.01.1990 (НПАОП 45.2-1.02-90).

Якщо підрядник виконує роботу, що входить до Переліку видів будівельних робіт, на які поширюються мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, то замовник будівництва повинен забезпечити складання плану з охорони праці будівельного майданчика та призначити координаторів із питань охорони праці. На це вказують п.п. 1, 2 розділу ІІ НПАОП 45.2-7.03-17. Вимоги до змісту плану з охорони праці будівельного майданчика визначає п. 8 розділу V НПАОП 45.2-7.03-17.

Розслідування нещасних випадків з особами, які працюють за ЦПД

Як розслідувати нещасні випадки, що сталися, зокрема, з особами, які працюють за ЦПД, регулює Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок № 337).

Факт, що потерпілий перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, якщо працівника фактично допустили до роботи без оформлення трудового договору, встановлюють посадові особи Держпраці або її територіального органу чи у судовому порядку (п. 10 Порядку № 337).

Якщо нещасний випадок стався з підрядником, повідомлення про цей випадок надає керівник підприємства, в інтересах якого підрядник виконував роботу або надавав послугу, чи представник орендодавця, балансоутримувача тощо, на території якого стався нещасний випадок (п. 8 Порядку № 337).

Нещасні випадки з особами, які працюють за ЦПД, підлягають лише спеціальному розслідуванню (п. 10 Порядку № 337).

Під час розслідування нещасних випадків, що сталися з підрядниками, необхідно аналізувати організаційні заходи, пов’язані з допуском цих осіб на територію виробничого об’єкта замовника, зокрема:

  • наявність спільних заходів (плану) з охорони праці, інструктажу, правил внутрішньооб’єктового режиму тощо;
  • наявність відповідної професійної підготовки;
  • спроможність виконувати передбачувані види робіт або експлуатувати обладнання підвищеної небезпеки.

Нещасний випадок із підрядником визнають пов’язаним із виробництвом за обставин, зазначених у пп. 1—23 п. 52 Порядку № 337. Підстава — пп. 25 п. 52 Порядку № 337.

Цивільно-правовий договір на виробництві  Чи може підприємство-генпідрядник провести навчання з охорони праці працівникам підприємств‑підрядників

logo