Класифікація шкідливих і важких умов праці

1 грудня 2020
59143
Середній бал: 5 із 5
юрист-практик, експерт з питань охорони праці

Як здійснюють оцінку умов праці на робочих місцях, які бувають ступені шкідливих умов праці, якими нормативними документами затверджено переліки робіт зі шкідливими і важкими умовами праці — далі у статті.

Зразок наказу про прийняття на роботу зі шкідливими умовами

Нормативне регулювання

Роботодавець повинен забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці на підприємстві, в установі, організації (ст. 153 Кодексу законів про працю України). Право громадян на належні, безпечні та здорові умови праці встановлюють і ст.ст. 22—24 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 та ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966. Ці права також закріплені у ст. 43 Конституції України та в інших законодавчих актах.

Шкідливі умови праці — це стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимі гігієнічні нормативи і здатний чинити несприятливий вплив на здоров’я працівника.

Своєчасно виявити шкідливі й небезпечні виробничі чинники, визначити пріоритетні напрями модернізації обладнання і технологічних процесів, розробити та впровадити цілеспрямовані санітарно-гігієнічні й медико-профілактичні заходи відповідно до специфіки умов праці на конкретних підприємствах дає змогу атестація робочих місць за умовами праці.

Атестації підлягають усі робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів.

Оцінювання умов праці при атестації робочих місць потрібне, щоб встановити класи (ступені) шкідливих умов праці відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248 (далі — Гігієнічна класифікація).

Проводити такі дослідження мають право лише лабораторії, атестовані Держпраці і МОЗ (п. 7 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442).

Результати гігієнічних досліджень показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюють протоколами.

Як оформити протоколи гігієнічних досліджень

Шкідливі умови праці

Згідно з Гігієнічною класифікацією праці умови праці поділяються на 4 класи:

  • 1 — оптимальні;
  • 2 — допустимі;
  • 3 — шкідливі;
  • 4 — небезпечні.

Шкідливі умови праці належать до 3 класу, який за рівнем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працівників поділяється на 4 ступеня.

1 ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту зі шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров’я, зокрема і виникнення професійних захворювань;

2 ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо обумовленої захворюваності та появи окремих випадків професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції;

3 ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які, крім зростання хронічної захворюваності (виробничо обумовленої та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності), призводять до розвитку професійних захворювань;

4 ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку тяжких форм професійних захворювань.

Особливо шкідливі умови праці — стан умов праці та/або рівні виробничого навантаження, які належать до 3 класу, 3, 4 ступенів шкідливості та 2, 3 ступенів важкості (напруженості).

У Гігієнічній класифікації праці також наведено визначення небезпечних умов праці (4 клас). Це умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень, зокрема й важких форм.

Класифікація шкідливих і важких умов праціЗверніть увагу! Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).

Робота в небезпечних умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Така робота виконується із застосуванням засобів індивідуального захисту та за умови регламентованих режимів робіт.

Які бувають шкідливі виробничі фактори

До шкідливих виробничих факторів, згідно з Гігієнічною класифікацією праці, належать:

1) фізичні:

  • мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання);
  • барометричний тиск;
  • неіонізуючі електромагнітні поля та випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля, електричні та магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону, зокрема лазерне та ультрафіолетове;
  • іонізуючі випромінювання;
  • виробничий шум, ультразвук, інфразвук;
  • вібрація (локальна, загальна);
  • освітлення: природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, прямий і відбитий сліпучий відблиск тощо);
  • іонізація повітря;

класи умов праці за показниками мікроклімату

2) хімічні:

  • речовини хімічного походження;
  • деякі речовини біологічної природи, отримані хімічним синтезом та/або для контролю яких використовують методи хімічного аналізу;
  • аерозолі фіброгенної дії (пил);

3) біологічні: мікроорганізми — продуценти, живі клітини та спори мікроорганізмів, що містяться в бактеріальних препаратах, патогенні мікроорганізми;

4) фактори трудового процесу: важкість (тяжкість) праці — характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енерговитрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи (категорії робіт за важкістю: легка, середньої важкості, важка, дуже важка).

Напруженість праці — характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

Переліки робіт зі шкідливими і важкими умовами праці

Законодавством України передбачено такі списки та переліки робіт зі шкідливими і важкими умовами праці:

  • Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затверджений наказом МОЗ України від 29.12.1993 № 256 (наказ втратив чинність на підставі наказу МОЗ № 1254 від 13.10.2017, крім глави 3 розділу І Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, яка втрачає чинність з дати, коли Україною буде завершено процедуру денонсації Конвенції про використання праці жінок на підземних роботах у шахтах будь-якого роду № 45);
  • Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом МОЗ України від 31.03.1994 № 46;
  • Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою КМУ від 16.01.2003 № 36;
  • Списки виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджені постановою КМУ від 17.11.1997  № 1290;
  • Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 № 163.

Як визначити тривалість роботи із шкідливими умовами праці

logo