Інструкція з охорони праці для техніка-теплотехніка

11 грудня 2020
790
Середній бал: 5 із 5

У статті наведено примірну інструкцію з охорони праці для техніка-теплотехніка. За потреби адаптуйте її до умов вашого підприємства.


Загальні положення

1.1. Інструкція поширюється на працівників, які обслуговують устаткування джерел теплопостачання, теплофікаційних і тепловикористовувальних установок, теплових мереж, теплових пунктів, систем опалення та гарячого водопостачання, водопідготовки й засобів вимірювальної техніки, та встановлює основні вимоги охорони праці.

1.2. Інструкція з охорони праці для техніка-теплотехніка розроблена відповідно до таких нормативних актів:

  • Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9;
  • Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15;
  • Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, затверджені наказом Мінсоцполітики від 05.03.2018 № 333;
  • Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71;
  • Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок, затверджені наказом Міненерговугілля від 02.12.2013 № 892.

1.1. Інструкція поширюється на працівників, які обслуговують устаткування джерел теплопостачання, теплофікаційних і тепловикористовувальних установок, теплових мереж, теплових пунктів, систем опалення та гарячого водопостачання, водопідготовки й засобів вимірювальної техніки, та встановлює основні вимоги охорони праці.

1.2. Інструкція розроблена відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, 

1.3. До монтажу, налагодження, обслуговування і ремонту устаткування допускають осіб, не молодших 18 років, які мають базову або неповну вищу освіту відповідного напряму підготовки, пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, здали екзамени кваліфікаційній комісії та отримали посвідчення на право обслуговування обладнання.

1.4. Технік-теплотехнік (далі — технік) проходить інструктаж з охорони праці за цією інструкцією перед початком роботи (первинний) та щоквартально (повторний), а також інструктаж із пожежної безпеки. Технік повинен мати групу з електробезпеки не нижче ніж ІІІ, а для деяких видів робіт — ІV.

1.5. Перед тим, як техніка допустять до самостійної роботи, він має пройти стажування протягом двох — п’яти змін за програмою, затвердженою власником підприємства, під керівництвом начальника виробничої дільниці або досвідченого працівника та засвоїти навички безпечного виконання робіт.

1.6. Періодичну перевірку знань техніків проводить комісія підприємства кожні 12 місяців за участю інспектора Держенергонагляду.

Якщо на підприємстві такої комісії немає, періодичну перевірку знань проводять на іншому підприємстві, де є комісія, або в спеціалізованому навчальному центрі.

1.7. При перерві у роботі понад 12 місяців технік після перевірки знань перед допуском до самостійної роботи проходить стажування, щоб відновити практичні навички.

1.8. Технік підпорядковується особі, відповідальній за теплове господарство.

1.9. Технік повинен знати:

  • стандарти, технічні характеристики, режими роботи теплотехнічного устаткування і правила його експлуатації;
  • гідравлічні схеми середньої складності;
  • методику пуско-налагоджувальних і режимно-налагоджувальних робіт на котельному устаткуванні, хімводоочистці, деаераційних установках та центральному тепловому пункті;
  • порядок виконання контрольних перевірок режиму експлуатації устаткування котелень та центрального теплового пункту;
  • строки випробування захисних засобів і пристосувань, правила експлуатації, догляду та користування ними;
  • місце розміщення засобів домедичної допомоги, основних і запасниx виходів, шляхів евакуації у разі аварійної ситуації;
  • місце розміщення первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися;
  • способи звільнення потерпілого від дії електричного струму;
  • місце розміщення рубильника, через який подається напруга на теплотехнічне обладнання;
  • місце розміщення приладів для вимірювання тиску і температури робочого середовища, запірної та регулювальної арматури, редукційних і запобіжних пристроїв, засобів захисту й автоматизації;
  • правила та норми охорони праці, виробничої санітарії і протипожежного захисту.

1.10. Технік зобов’язаний:

  • утримувати обладнання в технічно справному стані;
  • забезпечувати регулярний нагляд за роботою установок і безперебійне забезпечення тепловою енергією;
  • проводити планові та позапланові ремонти, пов’язані з поточною експлуатацією;
  • оперативно проводити ліквідацію аварій і перерв у теплозабезпеченні, своєчасно попереджати виникнення аварійного режиму;
  • вести технічну й оперативну документацію.

1.11. Основні небезпечні чинники процесу теплоутворення, що можуть виникнути під час нормальної експлуатації та у разі порушення умов нормальної експлуатації теплотехнічного обладнання:

1.11.1. Механічні види небезпеки, пов’язані з підіймальними операціями та спричинені:

  • падінням предметів, перекиданням обладнання внаслідок недостатньої стійкості, неконтрольованої амплітуди руху механізмів і складників обладнання;
  • недостатньою механічною міцністю складників і деталей;
  • невідповідною конструкцією;
  • невідповідними умовами для встановлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту, реконструкції та модернізації.

1.11.2. Механічні види небезпеки, пов’язані зі складниками обладнання і зумовлені формою, місцем установлення, масою та стійкістю, масою і швидкістю, пришвидшенням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи руйнувань, накопиченням енергії усередині обладнання, порушенням безпечних відстаней:

  • здавлювання;
  • поріз;
  • розтинання чи відсікання;
  • намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;
  • удар;
  • укол або проколювання;
  • розбризкування рідини під високим тиском;
  • утрата стійкості елементів;
  • ковзання, спотикання або падіння працівників.

1.11.3. Електричні види небезпеки, пов’язані з електрошоком чи опіками, що можуть призвести до травм або смерті, чи внаслідок чинника несподіваності, спричиненого електричним ударом, — до падіння працівника з причини:

  • контакту працівника з частинами, що зазвичай перебувають під напругою (прямий контакт);
  • контакту працівника з частинами, що перебувають під напругою через несправність (непрямий контакт);
  • наближення працівника до частин, що перебувають під високою напругою;
  • непридатності ізоляції для передбачених умов використання;
  • дії електростатичних процесів — наприклад, контакту працівника з електрично зарядженими частинами;
  • термічного випромінювання, хімічних процесів під час коротких замикань, перевантажень тощо.

Працівника вразило електричним струмом. Що робити?

1.11.4. Термічні види небезпеки, що призводять до опіків та інших травм, спричинених контактом працівників із предметами або матеріалами з дуже високою температурою; полум’ям або вибухом; випроміненням джерел тепла; роботою в гарячому виробничому середовищі.

1.11.5. Небезпека, спричинена шумом, може призвести до тривалого порушення гостроти слуху; дзвону у вухах; утоми, стресу; інших наслідків, зокрема до порушень рівноваги, послаблення уваги; перешкоди мовним комунікаціям, акустичним сигналам тощо.

Небезпека, спричинена вібрацією, може призвести до значних порушень здоров’я — розладу судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо.

1.11.6. Небезпека, спричинена матеріалами, речовинами, які використовує або виділяє обладнання, що працює, внаслідок:

  • їхньої вогне- і вибухонебезпечності;
  • вдихання, заковтування обслуговувальним і ремонтним персоналом шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолів, парів та пилу, а також їхнього контакту зі шкірою, очима і слизовою оболонкою, проникнення через шкірний покрив.

1.11.7. Небезпека, спричинена нехтуванням ергономічних вимог і принципів під час ремонту обладнання:

  • незручна робоча поза або надмірне чи повторюване фізичне навантаження на організм працівника;
  • нехтування засобами індивідуального захисту;
  • недостатнє місцеве освітлення;
  • розумове перевантаження, стрес тощо, що виникають під час робочого процесу, процесу контролю за роботою обладнання або технічного обслуговування в межах їх використання за призначенням;
  • неправильне поводження працівника;
  • незручна конструкція, розміщення або маркування елементів керування;
  • незручна конструкція або розміщення приладів контролю.

1.11.8. Небезпека, спричинена несподіваним запуском, перевищенням швидкості тощо, внаслідок:

  • виходу з ладу або порушення в роботі системи керування;
  • припинення подавання енергії і відновлення енергопостачання після перерви;
  • зовнішнього впливу на електрообладнання;
  • дії природних атмосферних чинників;
  • помилки в програмному забезпеченні;
  • помилки оператора обладнання — через недостатню відповідність обладнання здібностям і навичкам оператора.

1.11.9. Небезпека, спричинена помилками під час складання або монтажу обладнання.

1.11.10. Небезпека, спричинена поломками під час роботи, внаслідок утомного руйнування; неприпустимої величини деформації; критичного спрацювання; корозії.

1.11.11. Небезпека, спричинена предметами, що падають, — інструментом, деталями обладнання, речами обслуговувального та ремонтного персоналу тощо.

1.11.12. Небезпека, пов’язана з робочим місцем техніка:

  • падіння під час спроби зайняти або залишити робоче місце;
  • викид газів та рідин або нестача кисню на робочому місці;
  • пожежа;
  • механічні види небезпеки на робочому місці — падіння предметів, проникнення предметів, поломка деталей, які обертаються з високою швидкістю, контактування працівників зі складниками, деталями обладнання;
  • недостатній огляд із робочого місця;
  • невідповідне освітлення;
  • незручне місце для роботи;
  • шум, вібрація на робочому місці;
  • недостатні можливості евакуації або аварійного виходу.

1.11.13. Небезпека, пов’язана із системою керування: неправильне розміщення органів керування; неправильна конструкція органів керування та неправильний режим їх роботи.

1.11.14. Небезпека, пов’язана з джерелами та передаванням енергії: двигуном і акумулятором; передаванням енергії між складниками обладнання; з’єднаннями.

1.11.15. Небезпека, пов’язана з третіми особами: несанкціонований запуск або експлуатація; відсутність або невідповідність візуальних чи звукових попереджувальних сигналів.

1.11.16. Небезпека, пов’язана з несприятливими природними чинниками: вітрове, снігове навантаження; ожеледиця, зледеніння; сейсмічне навантаження; грозові електричні розряди.

1.11.17. Недостатньо розроблена інструкція з охорони праці для техніка тощо.

1.12. Ризики від впливу основних видів небезпеки необхідно унеможливити або мінімізувати. Для цього вживають запобіжних заходів, щоб унеможливити прогнозовані ризики та забезпечити безпеку під час експлуатації обладнання і виконання робіт.

1.13. Техніка забезпечують спецодягом згідно з чинним законодавством.

1.14. Технік несе особисту відповідальність за порушення вимог цієї інструкції відповідно до чинного законодавства.

Інструкція з охорони праці для техніка-теплотехніка Скачайте інструкцію з надання домедичної допомоги

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Надягти спецодяг і, за потреби, спецвзуття, а також підготувати необхідні засоби виробництва та засоби індивідуального захисту.

2.2. Отримати завдання на виконання робіт.

2.3. Ознайомитися із записами в експлуатаційному журналі — звернути увагу на записи про незакінчені роботи з ремонту обладнання. Перевірити наявність технічної дoкyмeнтaцiї, захисних засобів та інструменту, попереджувальних плакатів, вимірювальних приладів, резервних матеріалів і обладнання.

2.4. Перш ніж виконувати роботи за розпорядженням керівника, зробити відповідний запис в експлуатаційному журналі.

2.5. Перевірити справність індикатора напруги, переносних освітлювальних пристроїв, стан робочого ручного інструменту. Заборонено працювати несправним інструментом і пристосуваннями, використовувати їх не за призначенням, а також замінювати сторонніми предметами.

2.6. Переконатися у справності на робочому місці контрольних приладів, комутаційних пристроїв, сигналізації і блокувань, освітлювальних приладів та електропроводки.

2.7. Перед початком усіх видів робіт технік зобов’язаний:

  • вивести із зони проведення робіт сторонніх осіб та очистити робоче місце від сторонніх предметів;
  • огородити робочу зону та встановити попереджувальні знаки безпеки;
  • забезпечити належне освітлення робочої зони;
  • у разі ремонту діючої установки ознайомитися зі схемою її роботи та визначити послідовність проведення робіт;
  • визначити, які захисні засоби, інструмент і пристосування використовувати під час роботи, перевірити їх справність;
  • якщо до роботи залучили працівників інших професій — зварювальника, електрика, слюсаря тощо — проінструктувати їх про умови та характер роботи.

2.8. При роботі в котельні оглянути її, зробити запис у журналі — вказати стан котла, арматури, обладнання котельні.

2.9. Перевірити рівень води по пробному склу в опалювальній системі, а водогрійних котлів — по водопробному кранику, сигнальній трубі або манометру.

2.10. Провести зовнішній огляд котла, арматури, гарнітури. Перевірити цілісність і легкість відкривання та закривання вентилів, спускних кранів, справність водяних насосів.

2.11. Перевірити стан системи автоматики і регулювання та протипожежного інвентаря.

2.12. Оглянути стан і положення кранів та засувок на газопроводі, як працюючих так і резервних котлів. Особливу увагу звернути на відсутність витікання палива, стан і роботу вентиляторів, запобіжних, вибухових клапанів. Герметичність арматури і трубопроводів підведення газу перевіряють мильною водою.

2.13. Перед розтопкою котла, що працює на мазуті, необхідно підігріти паливо до встановленої температури.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Відкривають шоки, а також ремонтують елементи котла, запобіжних клапанів і мембран вибухових клапанів за письмовим нарядом-допуском, виданим адміністрацією.

3.2. Перш ніж відкривати люки та проводити інші ремонтні роботи, необхідно переконатися у відсутності тиску в котлі. При роботах у межах водяного простору вода з елементів котла має бути видалена.

3.3. Виконувати роботи допускається за температури обладнання не вище ніж 50—60 °С.

3.4. На вентилях, засувках, заслінках, при відключенні дільниць трубопроводів і газоходів, а також на пускових пристроях димососів, дуттєвих вентиляторів, пристроях подачі палива та води вивісити таблички: «Не включати! Працюють люди!».

3.5. Заборонено під час роботи котла проводити зварювання елементів, підчеканювання швів та інші ремонтні роботи.

3.6. У приміщеннях із підвищеною небезпекою необхідно вживати додаткових заходів безпеки, що визначає особа, яка видає наряд або розпорядження на виконання робіт.

3.7. Заборонено виконувати роботи зовні приміщень під час ожеледиці, грози, туману та швидкості вітру 15 м/с і більше.

3.8. Під час робіт заборонено курити, зберігати та вживати їжу безпосередньо на робочому місці.

3.9. Пуск теплового устаткування з автоматичним керуванням проводять через пульт автоматичного керування відповідно до інструкції з експлуатації агрегата.

3.10. Пуск котлів на газовому паливі, не обладнаних автоматикою, проводять так: запалюють переносний пальник, підносять його через вічко до основного пальника та повільно відкривають кран пальника, запалюють газ. Якщо газ не загорівся, слід припинити його подачу до пальника, провентилювати й почати розпал знову.

3.11. Пуск котлів на рідкому паливі, не обладнаних автоматикою, проводять так: перевіряють температуру палива, вентилюють топку і газоходи котла, регулюють тягу так, щоб розрідження в топці було 2—3 мм водяного стовпа (20,6—29,4 Па). Перевіряють заповнення котла водою. Вводять у топку факел, трохи відкривають повітряний шибер, паливний вентиль і подають паливо в топку. Після загоряння палива, змінюючи подачу повітря, регулюють горіння так, щоб факел був короткий і чистий. Під час цієї роботи оператор має перебувати збоку отвору для форсунки. Якщо загоряння не сталося, повторний пуск проводять після вентиляції газоходів і топки протягом 10—15 хв.

3.12. Під час роботи потрібно постійно контролювати:

  • рівень води у водогрійному котлі — не допускати його зниження нижче граничної відмітки;
  • тиск у котлі — підтримувати його в межах дозволеного, відміченого на манометрі червоною лінією;
  • температуру води у водогрійному котлі і системі — підтримувати її в межах заданої.
Новий сервіс Вам у поміч:Норми безплатної видачі ЗІЗ працівникам загальних професій різних галузей промисловості

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення ремонтних робіт, що виконували з повним або частковим відключенням напруги, привести електроустановку у стан повної готовності до подачі на неї напруги. Перед пуском обладнання перевірити правильність положення рукояток і кнопок управління.

4.2. Після підключення теплового обладнання до мережі технік зобов’язаний випробувати його в присутності працівників, що обслуговують це обладнання, пересвідчитися у справності, передати підключене обладнання в роботу.

4.3. Після закінчення робочої зміни перевірити наявність і цілісність технічної документації, захисних засобів, інструменту, попереджувальних плакатів, вимірювальних приладів, резервних матеріалів та обладнання.

4.4. Упорядкувати робоче місце.

4.5. Перевірити, чи зроблено записи про виведення з експлуатації обладнання через його несправність, а також записи про незавершені на кінець зміни роботи з ремонту або профілактичного обслуговування.

4.6. Прибрати інструмент, прилади, пристрої у відведене для них місце.

4.7. Зняти спецодяг, захисні, запобіжні засоби і пристрої, очистити їх від бруду та віднести у відведене для зберігання місце, переодягтися.

4.8. Повідомити відповідальній особі про всі несправності, які виявили під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійну зупинку обладнання проводять у таких випадках:

  • на елементах котла й іншого обладнання виявили тріщини, здуття, нещільності зварних швів, несправності запобіжних клапанів чи викидних пристроїв;
  • при вибухах газу в газоходах (для газових котелень), загазованості приміщення, різкому підвищенні чи зниженні тиску газу, відсутності тяги, падінні тиску повітря, зупиненні подачі електроенергії.

5.2. Аварійну зупинку парового котла проводять також у випадках:

  • тиск пару в котлі підіймається вище допустимого та продовжує зростати і після припинення подачі палива, зменшення тяги та дуття і посиленого живлення котлів водою;
  • не діють водомірні прилади, пробкові крани та запобіжні клапани (у разі великих втрат води);
  • розплавилися легкоплавкі вставки.

5.3. Аварійну зупинку водогрійного котла проводять, якщо:

  • температура води або тиск різко зростають, попри вжиті заходи;
  • при живленні системи довго не з’являється вода з сигнальної труби розширювача;
  • тиск у системі падає, попри живлення водою;
  • пошкодилася кладка або обмурування, виявили тріщину у секції котла;
  • не діють запобіжні пристрої котла.

5.4. При загазованості котельні слід закрити засувку подачі газу до котельного обладнання, а також засувки чи крани перед пальниками, відкрити крани продувних ліній, провітрити котельню. Повідомити про це аварійній службі чи відповідальному за газове господарство.

5.5. У разі аварійної ситуації необхідно припинити роботу, огородити небезпечну зону та не допускати до неї сторонніх осіб. Повідомити про те, що сталося, керівнику робіт.

5.6. У разі пожежі необхідно:

  • викликати пожежно-рятувальну службу за телефоном «101», при виклику вказати адресу підприємства та своє прізвище;
  • вжити заходів для гасіння пожежі протипожежними засобами;
  • організувати зустріч пожежників та поінформувати їх про місце розміщення гідрантів, колодязів й інших засобів пожежогасіння.

5.7. Якщо з працівником стався нещасний випадок, а також за раптового захворювання, необхідно усунути дію на організм шкідливих чинників, які загрожують здоров’ю і життю потерпілого, — вивільнити від дії електричного струму, винести із зараженої території, загасити одяг, що горить, тощо; надати потерпілому домедичну допомогу та викликати швидку допомогу.

5.8. За потреби надати потерпілому домедичну допомогу згідно з інструкцією з надання домедичної допомоги, що діє на Підприємстві. За подальшого погіршення самопочуття потерпілого, не припиняти надавати домедичну допомогу та викликати за телефоном «103» швидку допомогу.

logo