Засоби захисту у надзвичайних ситуаціях

24 лютого 2022
6349
Середній бал: 5 із 5
експерт з питань пожежної та техногенної безпеки, Київ

Які існують види засобів захисту у надзвичайних ситуаціях, які обов’язки у суб’єктів господарювання щодо забезпечення працівників засобами індивідуального захисту у надзвичайних ситуаціях — розповідає експерт.

Надзвичайна ситуація — обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Таке визначення наведено у ст. 2 Кодексу Цивільного захисту.

Як діяти підприємствам під час надзвичайної ситуації

Види надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації класифікують за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків. Залежно від характеру походження розрізняють надзвичайні ситуації:

  • техногенного характеру;
  • природного характеру;
  • соціальні;
  • воєнні.

Залежно від обсягів наслідків надзвичайної ситуації, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, виділяють чотири рівні надзвичайних ситуацій:

  • державний;
  • регіональний;
  • місцевий;
  • об’єктовий.

Обов’язки суб’єктів господарювання

Питання щодо захисту населення, територій, навколишнього середовища та майна від надзвичайних ситуацій регулює Кодекс цивільного захисту України (КЦЗ). Згідно зі ст. 20 КЦЗ суб’єкти господарювання повинні виконувати, зокрема, такі завдання і обов’язки у сфері цивільного захисту:

  • розміщувати інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку у разі аварії;
  • організовувати та здійснювати під час надзвичайних ситуацій евакуаційні заходи щодо працівників і майна;
  • забезпечувати працівників засобами колективного й індивідуального захисту;
  • обліковувати захисні споруди цивільного захисту, які перебувають на балансі.

У разі надзвичайної ситуації необхідно вжити заходів, щоб евакуювати працівників із зони впливу небезпечних чинників або захистити їх від цього впливу. 

Засоби цивільного захисту — протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту.

Засоби колективного захисту й засоби індивідуального захисту допомагають знизити або унеможливити дію небезпечних чинників надзвичайних ситуацій. Вчасно забезпечити ними працівників — обов’язок роботодавця. Про те, які існують колективні та індивідуальні засоби захисту у надзвичайних ситуаціях, — розповімо далі.

Колективні засоби захисту у надзвичайних ситуаціях

Для захисту населення від впливу небезпечних чинників, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, використовують захисні споруди цивільного захисту. До них належать:

  • сховище;
  • протирадіаційне укриття;
  • швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту.

Чи має право медпрацівник оголосити простій через неякісний спецодяг

Сховище

Ця герметична споруда захищає людей від небезпечних чинників надзвичайної ситуації, воєнних дій та терористичних актів. У сховищах укриваються:
  • працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період;
  • персонал атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівники суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій;
  • працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу суб’єктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;
  • хворі, медичний та обслуговувальний персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації або яких неможливо евакуювати у безпечне місце.

Протирадіаційне укриття

Цю негерметичну споруду використовують для захисту людей від іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості. У протирадіаційному укритті укриваються:

  • працівники суб’єктів господарювання, віднесених до першої і другої категорій цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність у воєнний час;
  • працівники суб’єктів господарювання, розташованих у зонах можливих руйнувань, небезпечного і значного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій;
  • населення міст, не віднесених до груп цивільного захисту, та інших населених пунктів, а також населення, евакуйоване з міст, віднесених до груп цивільного захисту і зон можливих значних руйнувань;
  • хворі, медичний та обслуговувальний персонал закладів охорони здоров’я, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань міст, віднесених до груп цивільного захисту, і суб’єктів господарювання, віднесених до категорій цивільного захисту, а також закладів охорони здоров’я, які продовжують свою діяльність у воєнний час.

Швидкоспоруджувана захисна споруда

Така споруда зводиться зі спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період. 

Для захисту людей від деяких небезпечних чинників, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовують споруди подвійного призначення і найпростіші укриття.

Споруда подвійного призначення — наземна або підземна споруда, яку можна використовувати за основним функціональним призначенням і для захисту населення. Найпростіше укриття — фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.

У швидкоспоруджуваних захисних спорудах цивільного захисту, найпростіших укриттях та спорудах подвійного призначення укривається населення міст, віднесених до груп цивільного захисту, яке не підлягає евакуації у безпечне місце, а також інших населених пунктів.

Для вирішення питання щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту, центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Суб’єкти господарювання, на балансі яких перебувають захисні споруди цивільного захисту, утримують їх у готовності до використання за призначенням за власні кошти. Якщо одну захисну споруду використовують декілька суб’єктів господарювання, вони беруть участь в її утриманні відповідно до укладених між ними договорів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує Державна служба з надзвичайних ситуацій спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Підготуйтеся до візиту контролерів з ДСНС!

Опануйте новий курс від Вищої школи Охорони праці та отримайте знання від експертів у галузі пожежної безпеки, які допоможуть не наразитися на штрафи під час перевірки.

Пройти навчання з питань пожежної безпеки

Пройти навчання з питань пожежної безпеки

Засоби індивідуального захисту в надзвичайних ситуаціях

Підприємства мають бути укомплектовані засобами індивідуального захисту відповідно до Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженого постановою КМУ від 19.08.2002 № 1200.

За призначенням ЗІЗ поділяють на засоби захисту органів дихання та засоби захисту шкіри.

ЗІЗ органів дихання

За принципом захисної дії ЗІЗ органів дихання бувають фільтрувальними та ізолювальними.

Фільтрувальні засоби індивідуального захисту

Фільтрувальні засоби захисту очищають вдихуване повітря від шкідливих речовин за допомогою фільтрів, що входять у конструкцію цього засобу і містять поглинальні чи фільтрувальні матеріали.

До фільтрувальних ЗІЗ органів дихання належать:

  • фільтрувальні протигази;
  • респіратори;
  • ватно-марлеві пов’язки.

Засоби захисту у надзвичайних ситуаціях  Чи повинен орендар забезпечити працівників протигазами

Фільтрувальні протигази застосовують для захисту органів дихання, очей та обличчя від отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів.

Протигаз складається із шолом-маски та фільтрувально-поглинальної коробки. Вони з’єднуються між собою безпосередньо або за допомогою трубки.

Шолом-маска захищає обличчя й очі. Вона підводить до органів дихання очищене повітря й викидає в атмосферу видихуване повітря. Ця маска складається із корпусу, окулярного вузла, клапанної коробки та системи кріплення на голові.

До комплекту протигаза також входять сумка й незапітнівальні плівки. Сумка призначена для носіння, захисту та збереження протигаза. Незапітнівальна плівка захищає окулярний вузол від запітнівання.

Перед тим, як використовувати протигаз, потрібно обрати необхідний розмір шолом-маски (див. табл.). Його визначають за обхватом голови — її вимірюють по лінії, що проходить через маківку, щоки та підборіддя.

Протигаз (шолом-маска)

Вертикальний обхват голови, см

0

1

2

3

4

ГП-5М (ШМ-62)

до 63

63,5—65,5

66—68

68,5—70,5

71 і більше

ГП-5М (ШМ-66МУ)

до 63

63,5—65,5

66—68

68,5 і більше

-

ГП-7, ГП-7В (ШМГ)

     -

62,5—65,5

66—67,5

68—69

69,5 і більше

Перш ніж надягати нову шолом-маску, необхідно протерти її чистою або зволоженою ганчіркою, 2%-вим водним розчином формаліну.

Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. При цьому він не здатний захистити від токсичних газів і парів.

Пам’ятайте, знявши цей засіб, потрібно провести його дезактивацію. Для цього потрібно видалити пил із зовнішньої частини напівмаски щіткою або витрусити, внутрішню поверхню напівмаски протерти тампоном і просушити. Після цього респіратор потрібно покласти в поліетиленовий пакет і закрити його кільцем.

Ватно-марлева пов’язка захищає органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних засобів. Однак вона не захищає від отруйних речовин.

Ватно-марлеву пов’язку виготовляють зі шматка марлі розміром 100 × 50 см. Його розстеляють на столі. Посередині на площі 30 × 20 см кладуть шар вати завтовшки 1—2 см (якщо вати немає, її замінюють марлею в 5—6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату. Пов’язка має добре закривати ніс і рот. Тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній — заходити за підборіддя. Нижні кінці зав’язують на тім’ї, верхні — на потилиці. Для захисту очей надягають спеціальні окуляри, які щільно прилягають до обличчя.

Ізолювальні засоби індивідуального захисту

Ізолювальні ЗІЗ захищають органи дихання, обличчя та очі від шкідливих речовин у повітрі в умовах ізоляції органів дихання від навколишнього середовища. До них належать ізолювальні дихальні апарати.

ЗІЗ шкіри

Засоби захисту шкіри розроблені для захисту тіла людини від отруйних і радіоактивних речовин та біологічних засобів. Їх використовують і під час дегазаційних, дезінфекційних та дезактиваційних робіт.

До ЗІЗ шкіри належать:

  • загальновійськовий захисний комплект;
  • легкий захисний костюм (Л-1);
  • інші засоби, зокрема одяг з плівкових матеріалів, гумові плащі тощо.

logo