Додаткові відпустки працівникам автопідприємства

13 жовтня 2020
533
Середній бал: 5 із 5
експерт з охорони праці, Київ

Як надаються додаткові відпустки працівникам автопідприємства? Зокрема, чи мають право на додаткову відпустку за роботу із шкідливими умовами праці слюсар з ремонту автомобілів, слюсар-ремонтник, машиніст з прання та ремонту спецодягу, мийник автомобілів. Допоможемо розібратися у статті.

Щорічна додаткова відпустка є складовою частиною щорічної відпустки, разом з основною. Порядок їх надання урегульовано Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Які бувають щорічні додаткові відпустки

Щорічні додаткові відпустки бувають:

  • за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
  • за особливий характер праці;
  • інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надають працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів (ст. 7 Закону про відпустки). Право на відпустку визначають за Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах у яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (далі — Список № 1290-1).

Компенсація за невикористану частину відпустки суміснику

Тривалість відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці встановлюють колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або яку виконують в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надають щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці. Право на відпустку визначають за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (далі — Список № 1290-2).

Конкретну тривалість такої відпустки встановлюють колективним договором або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Хто з працівників автопідприємства має право на додаткову відпустку

Право на відповідну щорічну додаткову відпустку працівників за професіями слюсар з ремонту автомобілів, слюсар-ремонтник, машиніст із прання та ремонту спецодягу визначають за розділами ХХVІІІ «Транспортні послуги», ХХХІІІ «Загальні професії в усіх галузях господарства» Списку № 1290-1 та розділом ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» (підрозділ «Інші види виробництв») Списку № 1290-2.

Її можуть отримати лише ті працівники, які виконують роботи, передбачені відповідними позиціями зазначених розділів Списків. До них належать:

  • слюсар з ремонту автомобілів, зайнятий в автогосподарствах ремонтом двигунів. Якщо двигуни працюють на газі, то щорічна додаткова відпустка тривалістю до 4 календарних днів (к. д.); на етилованому бензині — до 7 к. д. (поз. 104 розд. ХХVІІІ Списку № 1290-1);
  • машиніст із прання та ремонту спецодягу, зайнятий пранням спецодягу, — до 4 к. д. (поз. 176 розд. ХХХІІІ Списку № 1290-1);
  • слюсар з ремонту автомобілів, зайнятий ремонтом двигунів і паливної апаратури, що працюють на етилованому бензині, — до 7 к. д.; паливної апаратури дизельних двигунів — до 4 к. д. (поз. 185 розд. ХХХІІІ Списку № 1290-1);
  • слюсар-ремонтник, зайнятий обслуговуванням та ремонтом устаткування на дільницях оплавлення і рихтування кузовів автомобілів свинцевими сплавами — до 4 к. д. (поз. 199 розд. ХХХІІІ Списку № 1290-1);
  • слюсар з ремонту автомобілів, зайнятий ремонтом асенізаційних машин, сміттєвозів, прибиральних машин, автомобілів, які використовують для перевезення трупів, — до 4 к. д. (поз. 69 розд. ХХІІ Списку № 1290-2).

Як надавати додаткову відпустку, визначають:

  • Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку;
  • Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджені наказом Мінсоцполітики від 30.01.1998 № 16.

Додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці надають пропорційно фактично відпрацьованому часу. До часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці чи з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснює власник або уповноважений ним орган.

Як діяти, якщо посада не відповідає Класифікатору професій

Записи про назву роботи, професії або посади у трудових книжках робітників і службовців роблять відповідно до назви професій та посад, зазначених у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327 (далі — КП).

Назви професій робітникам установлює кваліфікаційна комісія адміністрації підприємства або організації за погодженням із профспілковим комітетом відповідно до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників або Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників з урахуванням фактично виконуваної роботи.

Професійна назва роботи «мийник автомобілів» не відповідає КП. Отже, передусім назву професії залежно від характеру виконуваної роботи слід увідповіднити КП. Згідно з п. 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, це має зробити власник або уповноважений ним орган, який зробив відповідний запис.

Після того, як буде встановлена правильна назва професії та внесені зміни до трудової книжки, можна визначити право працівника на певні пільги й компенсації.

logo