text
Служба охорони праці

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

  • 25 червня 2018
  • 4284

Для підвищення рівня правової свідомості громадян та стимулювання правомірної поведінки працівників і роботодавців у сфері безпеки праці передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону праці. Залежно від скоєного правопорушення винні особи можуть притягатися до матеріальної, дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності. Детальніше про види відповідальності – у статті.

Загальний порядок застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про охорону праці до юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, посадових осіб та працівників закріплений у ст.ст 43 і 44 Закону України «Про охорону праці». У ст. 44 цього Закону, зокрема, встановлено, що працівники, винні в порушенні законодавства про охорону праці, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну чи матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці Детальніше про всі види відповідальності за порушення вимог з охорони праці читайте у статті з Довідника

Кримінальна відповідальність у сфері охорони праці

Застосовується за вчинення осудною особою, яка досягла віку, з якого настає така відповідальність, суспільно небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України (далі – КК).

В особливій частині (розділ Х) Кодексу передбачена відповідальність за такі види злочинів, пов’язані з невиконанням правил з безпеки праці:

  • порушення вимог законодавства про охорону праці ( ст. 271);
  • порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272);
  • порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273);
  • порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274);
  • порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275).

Згідно зі ст. 271 КК за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, настає відповідальність у вигляді:

  • штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) або виправних робіт на строк до 2 років, або обмеження волі на той самий строк;
  • якщо таке діяння спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки – виправних робіт на строк до 2 років або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого.

Статтею 271 КК охоплюються порушення загальних правил охорони праці, які передбачені відповідними законами України, постановами Уряду та відомчими нормативно-правовими актами, а також нормативними актами підприємств, які забезпечують безпеку осіб, пов’язаних із виробництвом.

Під виробництвом розуміється будь-яка діяльність підприємства чи громадянина-суб’єкта підприємницької діяльності, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на одержання суспільно-корисного результату.

Прикладом порушення вимог з охорони праці за цією статтею може бути:

Порушення спеціальних правил безпеки, які стосуються виконання робіт підвищеної небезпеки, ст. 271 КК України не охоплюються і вимагають кваліфікації згідно зі ст. 272 – ст. 275 Кримінального кодексу.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці Що варто знати про перевірки Держпраці 2018 року – розповідає експерт

У статтях Кримінального кодексу розмір штрафу визначається кратно неоподатковуваному мінімуму доходів громадян. Варто зазначити, що п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України передбачено: якщо норми законів містять посилання на НМДГ, то застосовується сума в розмірі 17 грн. Однак це не стосується норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних чи кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно з пп. 169.1.1 для будь-якого платника податку відповідна сума, має дорівнювати 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Важливо!

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 1762 грн. Таким чином, неоподаткований мінімум доходів громадян для застосування санкцій відповідно до норм  кримінального і адміністративного законодавства в 2018 році становить 881 грн. (50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи).

Адміністративна відповідальність у сфері охорони праці

Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність настає, якщо відповідні порушення за своїм характером не тягнуть за собою кримінальної відповідальності (ст. 9 КУпАП).

У разі, коли при розгляді справи орган (посадова особа) дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування (ст. 253 КУпАП).

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці Дізнайтеся, що робити, якщо керівник не реагує на ваші приписи

За адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і безпеки виробництва  Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність у випадках:

  • порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 41 КУпАП);
  • порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості (ст. 93 КУпАП);
  • порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості (ст. 94 КУпАП);
  • невиконання законних вимог центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (ст. 1884 КУпАП).

Зокрема, ч. 5 ст. 41 КУпАП встановлено, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти НМДГ і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності – від двадцяти до сорока НМДГ.

У разі порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві передбачено накладення штрафу на посадових осіб підприємств, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти НМДГ (ч. 6 ст. 41 КУпАП).

Відповідно до ст. 231 КУпАП обов’язок щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони праці покладено (залежно від розміру передбачуваного стягнення) відповідно на державних інспекторів, начальників інспекцій та їх заступників, начальників управлінь і відділів та їх заступників, а також на керівника та його заступників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Також уповноважені на те посадові особи цього органу мають право складати протоколи про скоєння таких правопорушень (ст. 255 КУпАП).  

Потрібно мати на увазі, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до  КУпАП підвідомчі суду. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (ст. 38 КУпАП).

Матеріальна відповідальність у сфері охорони праці

Загальні правила щодо застосування до працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, в тому числі і за порушення законодавства з охорони праці та безпеки виробництва, встановлені у ст.ст. 130–138 глави ІХ Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП).

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці Читайте також про відшкодування моральної шкоди, завданої нещасним випадком

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди.

Зверніть увагу!

Матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності (ст. 130 КзПП). Згідно зі ст. 138 КЗпП для покладення на працівника матеріальної відповідальності власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 КзПП.

Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, яке має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до суду (ст. 136 КзПП).

Під час розгляду справ про матеріальну відповідальність застосовуються також інші нормативно-правові акти, які визначають або роз’яснюють порядок застосування окремих положень Кодексу законів про працю.

Важливими є  роз’яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» та в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 №12 «Про узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю».

Що стосується питання дисциплінарної відповідальності то загальний порядок її застосування врегульований статтями 139 – 152 глави Х Кодексу законів про працю України.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці Корисна стаття з Довідника: Адміністративна та кримінальна відповідальність фахівця з охорони праці: судова практика

Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас у курсі всіх актуальних подій у сфері охорони праці!

Освітні заходи
Освітні заходи
Перевірте свої знання та здобудьте нові
Взяти участь
Інтернет-магазин
Інтернет-магазин
Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз
Ми в соцмережах
Знову це надокучливе спливаюче вікно!

Дратує? А Ви зареєструйтеся і спробуйте ще раз!

Витратіть на РЕЄСТРАЦІЮ лише 57 секунд і СКАЧУЙТЕ шпаргалки для спеціаліста з охорони праці, інструкції з охорони праці, журнали реєстрацій інструктажів без обмежень.

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
і скачаю все